Антиукраїнський фронт діє?
Мова йде про інший проект України – держави, яка буде уважно дослухатися Росії, використовувати узгоджених посередників у торгівлі газом і матиме за це незначні поступки. А непопулярний та слабкий Віктор Ющенко на посаді Прем'єра не створюватиме Президенту Януковичу серйозної конкуренції і проблем.
Днями пані Герман вчергове здивувала своїм креативним підходом до української політики, привернувши увагу до можливих політичних пасьянсів після виборчої кампанії. Але неупереджений читач був би здивований ще більше, якби попри вміло організовані піар-капкани регіоналів, проаналізував реальні розклади у діючому парламенті.
Насьогодні діюча коаліція має більшість понад 226 голосів, що складається з фракцій БЮТ, Блоку Литвина та більшої частини НУНСу. В опозиції перебувають ПР, КПУ та менша частина фракції НУНС. Всі знають, що за таких умов маленький Блок Литвина має велику політичну вагу – його приєднання до опозиції або влади вирішує долю уряду та Прем'єра.
Саме структура Верховної Ради вказує на те, що мрії пані Герман залишити прем'єром Юлію Тимошенко після обрання Януковича Президентом – цілковито позбавлені сенсу. Якщо оберуть Віктора Януковича, для новообраного Президента в цьому просто не буде потреби.
Для Януковича буде набагато легше заручитися підтримкою КПУ, Блоку Литвина та проющенківської частини НУНСу, що одразу перевищить ліміт потрібних 226 голосів. А в кулуарах заблокованої регіоналами Ради давно не секрет, що Секретаріат Президента Ющенка і штаб Віктора Януковича вже координують контрагітаційну роботу проти Уряду Тимошенко.
Останнім яскравим підтвердженням співпраці "милих друзів" є критика проекту бюджету, яка спирається на одні й ті ж самі, висмоктані з пальця, недоліки. Часом здається, що спікерам СП та ПР пишуть промови одні й ті ж самі спічрайтери.
Депутати різних фракцій у приватних розмовах не приховують, що Віктор Ющенко мріє не залишати велику політику, пересівши з маловпливового президентського крісла – в кабінет Прем'єр-міністра. Тим більше, що коаліція, яка має його туди привести, буде сцеменетована Президентом Януковичем і щедро оплачена коштами зацікавлених газових олігархів.
Мова йде про інший проект України – держави, яка буде уважно дослухатися Росії, використовувати узгоджених посередників у торгівлі газом і матиме за це незначні поступки. А непопулярний та слабкий Віктор Ющенко на посаді Прем'єра не створюватиме Президенту Януковичу серйозної конкуренції і проблем. Зрозуміло, його обов'язково "посилять" першим віце-прем'єром Миколою Азаровим. Водночас увесь гуманітарний блок віддадуть НУНС, яка знову буде займатись бандурами, культурними акціями та іншою бутафорією, замість реального розвитку культури та реальної економіки.
Єдине на чому милі друзі ще не дійшли згоди – доля Національного банку, який Віктор Ющенко хоче залишити в орбіті власного впливу. Тому на посаду голови НБУ його команда активно проштовхує Арсенія Яценюка, що зарекомендував себе покладистим хлопцем, який ніколи не сперечався з Ющенком, перебуваючи на посаді.
Цей антиукраїнський за своєю суттю фронт давно омріяний, спланований і вже діє, а для відволікання уваги пані Герман, майстерно нагадує провалену спробу консолідувати всі політичні сили, заради виходу з кризи.
От тільки на мій погляд, вся схема милих друзів приречена на провал. Не бути Віктору Януковичу президентом у нашій країні, як не бути і Віктору Ющенку серед керівників нового Уряду. А пану Яценюку знаходитись у такій компанії напевне буде досить огидно. Тому ці чутки так і залишаться чутками і мріями ні про що.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
