Гроші на стипендії, а не на війну?

На тижні, що завершився, одне з інтернет-ЗМІ оприлюднило, на їхню думку, дотепні тези, щодо акції студентів, що кинули у заступника міністра фінансів тортом. Прочитавши, я вирішив, що наведені аргументи цікаві, тим більше подальший розвиток подій засвідчив, що йдеться не лише про віртуальні дискусії.

Протиставлення, закладене до гасла "гроші на освіту/стипендію, а не на війну", справді є маніпулятивним по своїй суті. З цієї фрази створюється враження, що Україна хоче війни і війна, нібито, відбувається тому, що її фінансують. Як нам підказує гасло – за рахунок зменшення фінансування освіти.

Відразу виникає враження, що настільки абсурдний, проте прихований, внутрішній месидж є результатом розробки не студентів, а когось більш досвідченого в ідеологічних війнах.

Ця завідомо брехлива постановка питання, на думку розробників, очевидно, має замаскувати, що насправді війна відбувається через те, що на нас напала і продовжує нападати Росія.

Що кошти потрібні не на війну, а на оборону України проти Росії.

Що у випадку, якщо війна, не дай Бог, прийде в місто, в якому знаходиться університет, де навчаються студенти, то жодна стипендія вже не матиме сенсу.

Втім, не встигли в соціальній мережі обговорити кидання торту, як хтось віднайшов ряд фотографій, де один з учасників акції за стипендії фотографується з російським окупантом в Криму та на акції під час захоплення Харківської ОДА.:

Я не слідчий і не вмію доводити достовірність цих фотографій, але враховуючи маніпулятивність добре продуманого гасла, сподіваюсь СБУ перевірить "революційний шлях" тих, хто так переймається уявним фінансуванням війни за рахунок стипендій студентів. А також їхні зв'язки у дорослому політичному світі.

Взагалі, було б добре переконатися, що в акції брали участь справжні, а не фальшиві студенти.

У 1989-1990 році на акції протесту ми як правило брали з собою студентські квитки і вважали за честь розказати, хто представляє який університет.