Володимир В’ятрович Історик, голова Українського інституту національної пам’яті

Мрія. Українсько-польська

28 квітня 2015, 11:20

Серйозним діям передують амбітні мрії. Як в особистому, так і професійному вимірах. Хіба що в другому випадку їх тепер модно називати візіями. Мене в моїй професійній діяльності надихають кілька мрій/візій.

Деякі з них поки що можуть виглядати дуже утопічними, інші – значно реалістичнішими. Різниця між першими і другими вимірюється різними показниками, часто незалежними від мене. Хоча здебільшого все-таки – кількістю затрачених зусиль.

Те, що два роки тому здавалося утопією (очолити Інститут національної пам'яті, переконати парламентарів підтримати закон про доступ до архівів КГБ) раптом стало реальністю, яка вимагає подальших активних дій із їх втілення і... подальших мрій.

Серед них – розгортання мережі Інституту по всій Україні та паралельної мережі його архівів, видання науково-популярного історичного журналу і запуск історичного телеканалу, створення в Києві музею Майдану та спорудження Національного пантеону, в якому були б перепоховані найвизначніші українці в історії.

Ще одна мрія, може не така масштабна, але дуже важлива, може бути втілена в дуже конкретно визначений час. Її реалізація нині виглядає поки мало реальною, але ще є один рік і один місяць.

Я мрію 28 травня 2016 року на сайті president.gov.ua прочитати повідомлення приблизно такого змісту:

"Сьогодні у місті Грубешів, на сході Польщі, відкрито пам'ятник воякам Української повстанської армії та відділів польського підпілля "Воля і незалежність". Урочистість за участю Президентів України та Польщі присвячена 70-тій річниці спільної атаки українських та польських партизан на м.Грубешів в ніч з 27 на 28 травня 1946 року.

"Пам'ять про боротьбу наших предків, – зазначається в спільному комюніке двох Президентів, – які, попри суперечності, зуміли об'єднати свої зусилля для протистояння комуністичному тоталітарному режимові, слугує дороговказом для нас у сьогоденні.

Відкритий нині монумент – не лише данина пам'яті героїв, які спільно проливали кров за нашу свободу, але й зобов'язання перед майбутніми поколіннями берегти цю свободу і не забувати, що вона стала можливою завдяки активній співпраці наших народів".


В цій новині з майбутнього вигаданим (принаймні поки що) є лише факт спільної участі двох Президентів у відкритті пам'ятника. Але історичними фактом є подія, якій мав би бути присвячений монумент.

69 років тому українські та польські партизани провели успішну спільну акцію на місто Грубешів – твердиню комуністичного режиму в цьому регіоні. Ті, хто ще нещодавно дивилися один на одного через приціл автомата, хто готові були до безкінечності мститися за завдані кривди, зуміли переступити через ріки взаємно пролитої крові і об'єднатися для боротьби із спільним ворогом.

Акція була успішною: повстанці з боєм ввірвалися у місто. За півтори години бойових дій встигли розбити будинки місцевих органів безпеки, пошти, захопити комендатуру міліції, знищити автомобілі та документацію, звільнити з полону 25 в'язнів.

Символічно, що серед учасників спільної атаки як з польського, так і з українського боку були активні учасники війни між УПА та АК, а з іншого боку барикад – радянські енкаведисти та їх поплічники з польського УБП, серед яких майбутній керманич комуністичної Польщі Войцех Ярузельський.

На жаль, про цю подію дуже мало знають і в нас, і у західних сусідів. Наразі українці та поляки навчилася відзначати лише трагічні сторінки нашого минулого, достойно згадувати лише річниці взаємних убивств.

За участю Президентів обох країн відкрито меморіал у селі Павлівка в 2003 (з нагоди 60-тої річниці антипольських акцій на Волині), в 2005 – пам'ятник у Павлокомі (знову-таки з нагоди 60-тої річниці вбивств, але тепер уже українців польськими підпільниками), в 2009 – в Гуті Пеняцькій (з нагоди 65-річниці знищення поляків цього села). Тоді ж готувалися до відкриття пам'ятника за участю Президентів у знищеному Армією Крайовою українському селі Сагринь, яке проте не відбулося. Тепер його хочуть ув'язати із відкриттям пам'ятника загиблим полякам у селі Острівки на Волині.

Так і повинно бути – ми не маємо забувати жертв страшної війни між нашими народами і дотримуватися певної симетрії у їх офіційному вшануванні.

Але українці і поляки не повинні зосереджуватися лише на цих трагічних сторінках нашого минулого. Інакше в молодого покоління буде сформовано уявлення, що українці та поляки лише вбивали один одного, що не було тривалих періодів творчого співіснування двох націй, що у наших літописах не записано спільні героїчні вчинки.

Аби цього не сталося, важливо пам'ятати, що гасла українських та польських борців за волю "Свобода народам! Свобода людині!" та "За нашу і вашу свободу!" дуже схожі, що співпраця між ними була можлива не лише під час оксамитових революцій, але й в роки кривавої війни.

Визнання вояків УПА борцями за незалежність України, яке сталося кілька тижнів тому, – крок на зустріч до взаємного зближення з поляками. Навіть попри те, що дехто з наших сусідів зараз навпаки сприймає його як загрозу порозумінню.

Українці у своєму шляху з подолання тоталітарного комуністичного минулого багато в чому наслідують поляків: у нас створено і діє Інститут національної пам'яті, врешті вирішено питання про передачу йому архівів КГБ, засуджено злочини попереднього режиму. Усі ці кроки двадцять років тому були здійснено у Польщі.

Врешті визнання УПА теж є до певної міри наслідуванням того, як польська влада відзначила заслуги власних підпільників у боротьбі за незалежність їх держави.

І як визнання польських повстанців не стало на заваді дослідження їх діяльності, розкриття тих вчинків, які можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини, так і закон, яким врешті серед інших борців за незалежність вшановано вояків УПА, не заважатиме, а навпаки спонукатиме дослідників говорити усю, часом навіть важку правду, про них.

Як історик добре знаю, що воєнні злочини чинили вояки всіх армій учасників Другої світвої війни, в тому числі УПА та АК. Ми повинні пам'ятати про це, відкривати факти. Але поруч з тим розуміти – такі вчинки злочинців не перетворюють на злочинні ні українську, ні польську підпільні армії.

Ми повинні пам'ятати, що вояки цих армій зуміли побачити один в одному не лише ворогів, але й союзників. Побачити допоміг спільний ворог, який нині знову біля воріт.

powered by lun.ua
Коментарі — 60
Ігор Бурдяк _ 02.05.2015 17:11
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Еще раз, последний. Мои взглядьі совпадают с принятьіми государственньіми и международньіми документами.
Если єто – "отсутствие логики и носит признаки пропаганды", "штампьі", то пусть будет так. Єто Ваша вера, и делайте с ней, что хотите.
Ігор Бурдяк _ 02.05.2015 14:22
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Прекрасно вписується. Як – коментар 02.05.2015 13:26.
І "дивною війною", мабуть, родичі радянських солдат, які загинули на польсько-радянському фронті, і у боях з "білофінами" її не називають.

Що стосується дати початку війни...ну не будемо тут вести академічні спори. Ми вивчаємо історію за підручниками.

Поки що так: війна почалася 1 вересня 1939.
Ігор Бурдяк _ 02.05.2015 13:51
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
1. У Вас дивне розуміння непослідовності. Алогічне.

2. Зробіть наукове відкриття. Переконайте світ, що ІІ світова війна почалася не у 1939, а у 1938.
Ігор Бурдяк _ 02.05.2015 13:26
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
1. В том то и дело, что Жуков откровенен, в отличие от других военачальников. То, что он "м"ясник", сам не скрьівал. Рассказьівал американскому генералу, как его солдатьі разминировали минньіе поля – у того волосьі дьібом вставали.

2. Если б не бьіло "секретных протоколов", то война 1 сентября не началась бьі. Как дальше развивались бьі собьітия, не знаем, возможно, война все же бьіла бьі, но причина бьіла б другой, и Россия не бьіла бьі так опозорена.
Ігор Бурдяк _ 02.05.2015 07:21
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
А яка конкретна відповідь Вам ще потрібна?
Що стосується ленд-лізу, відповів маршал Жуков.
Що стосується "мифических "секретных протоколов": если съезд народных депутатов-это не суд,а политический орган, и его решения Вам не нравятся, то обжалуйте єти решения в суде.
Ігор Бурдяк _ 02.05.2015 00:10
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
Вы всерьез считаете США демократической страной? Подскажите мне,пожалуйста,когда там был последний президент социалист или социал-демократ?
Важко з Вами погодитися.
Які з соціалістів демократи? Вони опортуністи, продалися капіталу!
США мали можливість у 1980 році обрати яскравих осіб, комуністів Геса Хола, і знамениту Анжелу Девіс.
Ех, промахнулись!
Ігор Бурдяк _ 01.05.2015 16:36
IP: 188.230.47.---
Ігор Бурдяк:
Александр Пратт:
"За освобождение Польши погибло 600 тысяч советских воинов".
До речі, за надзвичайно великі втрати живої сили ЧА російські ж історики звинувачують Жукова. Недаремно його прізвисько – "м"ясник". Хоча звичайно, не лише він винуватий (брати міста до певних дат, незважаючи ні на що, наказ давала партія)
Ігор Бурдяк _ 01.05.2015 16:30
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Вот какую оценку американским поставкам дает маршал Г.К. Жуков:
"Сейчас говорят, что союзники никогда нам не помогали... Но ведь нельзя отрицать, что американцы нам гнали столько материалов, без которых мы бы не могли формировать свои резервы и не могли бы продолжать войну..."
hrono.ru/organ/ukaz_l/lend_liz.php

"Секретные дополнения" і їхня роль – не мої фантоми. Щодо цього є відповідні постанови з"їзду народних депутатів СРСР. До чого тут "западная пропаганда"?

Різниця між СРСР і США така:
У СРСР режим був нелегітимний (див. "Дело КПСС"), і подібні нелегітимні режими він насадив на окупованій ним території.
Легітимність і демократичність США, Франції, Англії заперечити неможливо. Так само неможливо заперечити, що у країнах, які потрапили у їхню зону окупації влада обирається народом у демократичний спосіб. Тому там і відповідний рівень життя.
Ігор Бурдяк _ 01.05.2015 14:13
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
"Одно событие явилось бьі, следствием другого", якби не секретні додатки до договору, і їхня реалізація.
"За освобождение Польши погибло 600 тысяч советских воинов". Польща за це вдячна антигітлерівській коаліції.
Проблема у тому, що після "звільнення" нацистську окупацію замінила радянська. І на набагато більший період. Стосується не лише Польщі, а всієї Східної Європи. Це загальмувало її розвиток.
Що стосується України, то ця окупація тривала ще довше (не після ІІ світової, а після першої)
Тому якщо Східна Європа відстає від Західної Європи, то Україна й від Східної.
Ігор Бурдяк _ 01.05.2015 13:10
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
У вас только оценочные суждения со своим-антирусским взглядом
Ці "оценочные суждения", підперті фактами, я черпаю в основному з російських джерел. У т. ч. з офіційних російських державних актів епохи Єльцина.
Російські націоналісти-неімперці вважають позицію, подібну до Вашої "антирусской".
І не треба звинувачувати Польщу. Вона за розділ Чехословаччини покаялася. І не раз.
Сам чув.
Ігор Бурдяк _ 01.05.2015 08:51
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
СССР никто войну не объявил,почему?
Резолюція Асамблеї та постанова Ради Ліги Націй про виключення Радянського Союзу з цієї міжнародної організації із засудженням "дій СРСР, спрямованих проти Фінляндської держави", а саме: за розв'язання війни з Фінляндією. Воно відбулося 14 грудня 1939 в Палаці Націй, штаб-квартирі Ліги в Женеві (Швейцарія). Цього мало?
Довідка: Згідно секретних протоколів до договору Р-М на півночі Фінляндія, Естонія та Латвія відходили до радянської сфери впливу.
Вы не ответили мне на вопрос-почему никто не объявил войну СССР после "вторжения" в Польшу?
Світ прекрасно знав, якими "друзями" були Сталін з Гітлером. І бачив, що СРСР і 3-й рейх готуються до війни один проти другого. Знали і про секретні додатки. І про те, що, незважаючи на "договір про ненапад", хтось на когось напасть.
Понятно?
Ігор Бурдяк _ 01.05.2015 08:40
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
О "русских"-я приводил слова Бенеша
А чому у лапках?
Це ж не лише Бенеш, увесь світ так вважав: СРСР – форма існування російської імперії. Так воно і було. А нам дурили голови якимось інтернаціоналізмом.
Та "власть імущі" у критичні часи іноді втрачали самоконтроль.
Наприклад, генерал армії Михайло Мойсеєв, який займав посаду міністра оборони СРСР лише 2 дні (з 22 до 23 серпня 1991). Тоді він приїхав до Києва, і став переконувати депутатів про потребу зберегти "российскую державу". Це обурило навіть комуністів, і вони проголосували за акт про незалежність України. Добру справу зробив.
Ігор Бурдяк _ 30.04.2015 09:14
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
Верховная рада Украины признала Россию агрессором-ну и что это,как не пустой пук?
Цьіплят по осени считают.
Ошибка России в том, что она пошла против истории.
Ігор Бурдяк _ 30.04.2015 09:13
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
3 сентября Англия,Франция,Австралия,Новая зеландия и Индия объявляют войну Германии после вторжения в Польшу,а СССР никто войну не объявил,почему?
Резолюція Асамблеї та постанова Ради Ліги Націй про виключення Радянського Союзу з цієї міжнародної організації із засудженням "дій СРСР, спрямованих проти Фінляндської держави", а саме: за розв'язання війни з Фінляндією. Воно відбулося 14 грудня 1939 в Палаці Націй, штаб-квартирі Ліги в Женеві (Швейцарія). Цього мало?
Довідка: Згідно секретних протоколів до договору Р-М на півночі Фінляндія, Естонія та Латвія відходили до радянської сфери впливу.
Ігор Бурдяк _ 30.04.2015 07:08
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Александр Пратт:
Англія вела переговори з Німеччиною з метою "экономічного умиротворення". Та угода не була підписана. Натомість були укладені взаємовигідні торговельні угоди між СРСР і третім рейхом. З метою підготовки до війни.
Поясніть, будь-ласка, ось цю фразу: "20 сентября посланники Англии и Франции в Чехословакии предупредили руководство,что если они объединятся с русскими,то Англия и Франция вынуждены будут создать с Германией антибольшевистский пакт и отказались выполнять свои обязательства перед Чехословакией".
З якими "русскими"???
Ігор Бурдяк _ 29.04.2015 23:51
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
"Документы" Яковлева уже многие историки признавали фальшивкой
Дитяча розмова. З"зд народних депутатів СРСР, найвищий орган влади СРСР, ухвалив резолюцію, до чого тут історики? І в резолюції написано, що НАСТУПНІ ПОДІЇ ПІДТВЕРДИЛИ ІСТИННІСТЬ КОПІЙ СЕКРЕТНИХ ПРОТОКОЛІВ. Тобто початок ІІ світової війни був погоджений ІІІ рейхом і СРСР.
А після ухвалення резолюції, до речі, були знайдені і оригінали документів.
Ігор Бурдяк _ 29.04.2015 23:43
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
Н-да,тяжелый случай. По Мюнхенскому сговору-Чехословакия не давала на него свое согласие,изучите,пожалуйста,получше документы
Не так. Не давала згоди на анексію своєї території, і взагалі не знала про таку домовленість Польща, тому вона воювала з агресорами. А Чехословаччина була присутня, знала, погодилася, там ніяких секретних додатків не було. Тому вона й не чинила збройного опору.
Ігор Бурдяк _ 29.04.2015 23:07
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
Во-первых-Илларионов для меня тот же пропагандист,озлобленный на власть,которая выкинула его пинком под зад. Во-вторых-репортаж о "распятых мальчиках" снял один канал в лагере беженцев украинцев в Ростове. По стандартам журналистики они должны были проверить достоверность информации,и они получили за это большой нагоняй. Это исключение из правил,которое раздувает украинское информпространство,а в российском о нем уже давно забыли.
Не Ілларіонов, а коментатор в журналі Ілларіонова.
І про яке "исключение из правил" мова?
antikor.com.ua/articles/26433-antifejk._boeviki_nachali_vratj_o_zagraditeljnyh_otrjadah_v_vsu_dokument
youtube.com/watch?v=fXIvuTWnNbQ
stopfake.org/
Таких сюжетів безліч!
Ігор Бурдяк _ 29.04.2015 22:59
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
По договору М-Р-это ваше видение,что это война,а "мирное"разделение Чехословакии-это мир? Следуя вашей логике сейчас Украина ради мира должна отдать половину своих территорий соседям.
1. Договір був нормальний. Аномальними були секретні додатки до нього. Пізніші події підтвердили їхню автентичність:
24 декабря 1989 года Съезд народных депутатов СССР, заслушав доложенные Яковлевым выводы комиссии, принял резолюцию, в которой осудил протокол (отметив отсутствие подлинников, но признав его подлинность, основываясь на графологической, фототехнической и лексической экспертизе копий, и соответствия им последующих событий)
(Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. 1989. N29. Ст. 579)
lawmix.ru/docs_cccp/?id=1241

2. М"юнхенська угода була підписана після того, як Чехословаччина дала свою згоду. І вона не передбачала для Англії, і Франції жодного зиску (на відміну від Р-М)
Ігор Бурдяк _ 29.04.2015 22:43
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Один коментатор у ЖЖ Андрія Ілларіонова дала конкретне свідчення про те, що її сусід, молодий хлопець, так був обурений цим сюжетом, що поїхав добровольцем на Донбас убивати "укрофашистів".
А скільки таких було по всій Росії?
І саме це було метою брехунів-пропагандистів.
До речі, деякі німецькі журналісти, які робили брехливі передачі під час ІІ світової війни, були засуджені Нюрнбергським Трибуналом.
Ігор Бурдяк _ 29.04.2015 22:13
IP: 188.230.47.---
Александр Пратт:
Ігор Бурдяк:
"Распятые мальчики" и весь остальной бред оставьте для укрТВ пропаганды.
???Поясніть, будь-ласка, як слід розуміти цю фразу, і потім перейдемо до інших питань
80000 _ 29.04.2015 20:25
IP: 46.203.218.---
Мушу сказати що поляки у вшанолвуванні своїх героїв, у намаганні найти мирний та взаємовлаштовуючий компроміс – набагато -дуже багато, попереду українців. У нас проглядує радикалізм з ознаками м'ягко сказати -нераціоналізму. Грубешув – прекрасна точка поєднання двох дружніх та братніх народів. Все порівнюється – то порівняйте поляків з іншими націями та особливо деякими меншинами – і тоді ми дійсно оціним полюбим та по-братаємся з цим народом – який на порядок у плані культури вихованості моралі -вище за "нашу хоч і велику але жахливо нечемну грязну брехливу та підлу сестрицю Рашку".
Ігор Бурдяк _ 29.04.2015 18:51
IP: 188.230.47.---
Хоровский Павел:
Что касается сложных отношений между украинцами и поляками, – это наше двустороннее дело, и мы его решим без ваших советов.
Ігор Бурдяк _ 29.04.2015 18:48
IP: 188.230.47.---
Хоровский Павел:
Интересно, как может быть "официальный культ Сталина и Берии, если:
1. Сталин и Берия сыновья грузинского, а не русского народа.
2. Сталин и Берия занимали высшие посты в СССР, а не РСФСР. Они принадлежат всем бывшим республикам СССР, поэтому РФ не может самостоятельно решать вопрос "канонизации" этих лиц.
3. КС РФ в 1992 году в своем постановлении признал, что все лидеры СССР, начиная от Ленина и кончая Горбачевым, были узурпаторами, и управляли государством нелегитимным способом (см. комментарий, начиная с 28.04.2015 20:21)

ОУН не была фашистской партией, и не была вообще партией, а подпольной организацией. И речь идет не о героизации, а о признании того факта, что воины УПА боролись за независимость Украины. Этот факт можно отрицать?
Зато известен другой факт. Останки фашиста Ильина торжественно перезахоронены в одном из московских монастырей российской властью, и он почитается в России на государственном уровне.
Хоровский Павел _ 29.04.2015 17:14
IP: 87.117.134.---
"Симметричное" поминовение жертв террора – вещь правильная. Но это не отменяет факта, что тотальная резня ОУН-УПА против поляков была геноцидом и требует однозначного осуждения. ОУН (и Б и М) были фашистскими партиями (в буквальном смысле) и их героизация – путь назад в 20-30-е. В РФ нет официального культа Сталина или Берии, а в Украине из Бандеры, Шухевича и подобных лепят новых общенациональных героев.
Aтака Путіна1271 Україна та Європа1112 Корупція1388 Порошенко4 Уряд реформ417
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter