21 вересня 2021, 11:28

Нищення культури триває

Культура є основою розвитку будь-якої нації. Кожна цивілізована держава приділяє величезну увагу підтримці культурних індустрій, поширенню якісного культурного продукту і зростанню культурного рівня громадян.

А в умовах збройної й інформаційної агресії дієва гуманітарна політика стає одним з пріоритетів національної безпеки.

Що ж ми бачимо в Україні? "Слуги народу" роблять прямо протилежне. Починаючи з різкого урізання гуманітарних видатків у 2020 році, від якого найбільше постраждала саме культурна галузь, і закінчуючи проєктом бюджету на 2022 рік.

Дії влади важко розцінити інакше як політику нищення української культури.

Судить самі.

З 1 трильйону 363 мільярди видатків держбюджету на 2021 рік на культуру виділено 7,8 мільярдів або 0,57%. Ця цифра сама по собі знущально мала і є яскравим свідченням сумнозвісного "залишкового фінансування" культури.

В проєкті бюджету 2022 видатки як на 100 мільярдів (7,6%) перевищують цьогорічні. Відповідно збільшуються видатки майже на всі галузі.

Але не на культуру!

І без того мізерні державні видатки на культуру уряд не лише не збільшує, а зменшує до 6,8 млрд. грн. (0,46% від усіх видатків).

Ще рельєфніше картина проступає в розрізі окремих бюджетних програм.

Наприклад, фінансування програми "Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин" зменшується майже в 4 рази – з 242 до 69 мільйонів гривень.

Так само в 4 рази – з 1.200 до 300 мільйонів – зменшуються видатки на розвиток і будівництво закладів загальнодержавного значення.

В десять разів (!) – з 1 мільярду до 100 мільйонів – зменшується субвенція місцевим бюджетам на ремонт і реставрацію пам'яток культури, що перебувають у комунальній власності.

І навіть там, де видатки не зменшуються, вони і близько не відповідають потребам. Наприклад, на Інститут книги, як і цього року, передбачено 152 мільйони при потребі близько 700 мільйонів. І це в умовах катастрофічного падіння книжкового ринку. За такого рівня фінансування не може бути й мови ні про нормальне поповнення бібліотечних фондів, ні про ваучери для випускників шкіл на придбання книжок, ні про дієву підтримку видавців та книгарень.

На формування позитивного іміджу України у світі, всі програми Українського інституту МЗС і зв'язки з українцями за кордоном передбачено 74 мільйони гривень. Три мільйони доларів, тобто практично нічого.

На захист національного інформаційного простору уряд закладає "аж" 50 мільйонів гривень.

Цей перелік можна продовжувати.

Хочу ще раз підкреслити, що справа не у нестачі коштів, адже бюджети, наприклад, правоохоронних органів, зростають на мільярди.

Справа в пріоритетах державної політики. І кожен депутат, який проголосує за цей бюджет, стане співучасником політики нищення української культури.

powered by lun.ua

Революція гідності і цінностей: як Євромайдан змінив Україну.

Останній епізод серіалу "10 Днів незалежності" про Революцію гідності 2013-2014 рр. Це історія, яку ми творили разом. Дякую за участь і цікаві думки Валерій Пекар...

На захисті свободи вибору. Помаранчева революція.

Навіть після відновлення незалежності в 1991 боротьба українців за свободу продовжилася. Восени 2004 ми відстояли одну з основ демократичного розвитку держави, без якої неможлива справжня незалежність, без якої ми б залишилися совєтською Україною – свободу вибору...

Як українці поховали СРСР на референдумі.

Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року став останнім цвяхом у домовину СРСР, який припинив своє існування через 25 днів після його проведення...

Найважливіший день

Ця серія про найважливіший день в сучасній історії України, а цей день – про те, що меншість може перемагати, якщо знає чого хоче і здатна сконцентрувати всі свої сили на досягненні мети...

У Польщі відкрили пам'ятник видатному українському гуманісту – отцю Омеляну Ковчу, "пароху концтабору Майданек"

Біля концтабору Майданек у Любліні 4 жовтня сотні людей зібралися, щоб вшанувати пам'ять "героя віри і любові", українця Омеляна Ковча. Символічне покриття із пам'ятника зірвали чотири "в'язні концтабору" під звуки скрипки, що лунали із табірної вежі...

Перший цвях у домовину СРСР

"Перший цвях у домовину СРСР" – назвав цю подію Збігнєв Бжезінський. Україна стала ще на крок ближче до свободи. Подивіться історію 16 липня 1990 – дня, коли Верховна Рада УРСР ухвалила декларацію про державний суверенітет...