Невже Самозванець Дмитрий-Т?, чи Білий Орел з Чорним реверсом
Розмістивши на блогах дрібну заувагу щодо психологічного аналізу людини, яка патологічно прагне обвішати себе орденами, я так і не отримав відповіді – яка ж природа цього феномену. Всі тільки мило посміялися з марнославного орденоносця.
Однак не все так безневинно.
Відвідавши персональну сторінку вище згаданого орденоносця на Вікіпедії я був просто шокований (дивись тут).
Ні, не лише CREDO – символом віри Дмитрия Табачника – з яким він не криється, а знову ж патологічною тягою до нагород, якої він просто не може подолати. Що врешті-решт призводить до чергової фальсифікації і, боюся, що і до дипломатичного скандалу. Ну добре, вписав себе тихесенько, будучи головою адміністрації президента, чи ще на якійсь високій посаді, у список протокольно нагороджених осіб. Ну має людина слабкість до "красівого і блєстящого". Але дійти до фальсифікації!
Але до справи. Отож на тій інтернетсторінці під завжди засмаглим портретом достойного соленізанта скромненько викладені баретки (орденские планки в совєтській інтерпретації) орденів, якими він вшанований. А між них голуба баретка найвищої нагороди Республіки Польща Ордену Білого Орла (Order Orła Białego).
І ви туди ж – гнівно та наївно розкинув я своїм польським колегам по Інтернету! Та немає ніякого Табачніка серед тих, хто отримав цю нагороду – отримав у відповідь – Tabacznik nie jest kawalerem ani polskiego Orderu Orła Białego ani drugiego oficjalnego orderu Orderu Zasługi RP, ktуry takїe trafia do cudzoziemcow.
Також немає ніякого Табачніка і серед тих, хто отримав і іншу нагороду – Ордену За Заслуги Республіки Польща (Orderu Zasługi RP) – якою вшановують чужинців і баретка вищої ступені якого є ідентичною попередній. А нижче по тексту, де марнославний соленізант пише про свої нагороди, серед інших є і згадка про якісь таємні "польські нагороди". Може на базарі в Замості куплені? Бо власне державними нагородами, згідно з чинним і непідвладним на разі Партії регіонів польським законодавством, є тільки ці. Інші – це відзнаки. Наприклад товариства садівників. Бо баретка Командорського хреста Ордену За Заслуги Республіки Польща, нижчу ступінь якого має Табачник, має срібку полоску, а не золоту, як на інтернетсторінці Табачніка! Тобто він наполягає все ж на Ордені Білого Орла!
То що ж виходить – маємо справу з Лжедмітрієм? (Про попередників дуже припрошую почитати тут)
Все якісь "воры".
Але на сайті просте і чітке посилання – конкретна баретка (блакитна з жовтою полоскою та розеткою) суверенного ордену на який має право тільки (!!!) Республіка Польща – самовільне використання цієї баретки суперечить міжнародному законодавству і є дипломатичним скандалом, якщо не проблемою. Таке саме право держава має на суверенну територію, прапор чи ще якийсь атрибут держави.
Рию далі. Підказують друзі – а може мова йде не про державний польський Орден Білого Орла, а фуфло, яким забавляються багаті неуки – "подєлку", що неначе продовжує традицію Императорского и Царского ордена Белого Орла? Але ж він "упразднен декретом ВЦИК" в 1917 році! А от і ні – "Орден сохранён в эмиграции домом Романовых как династическая награда". Он воно куди! – Дмітрій, виявляється, монархіст – дивись фільм "Корона Российской империи-2". Отож виходить так, що наших діточок вчитиме махровий прихильник Ніколая ІІ (Вторых), член "Братства Меча и Орала"? Тоді чому б Читаночку з української мови не розпочати з портрета цього Ніколая Вторых? Чи я помиляюся? Але, якщо б він не поділяв глибокої поваги до Дома Романовых та монархічної ідеї, тоді б він не приймав "палених" нагород "наследников русcкого престола".
Однак я рию ще дальше. А що ж це за Императорский и Царский орден Белого Орла? А нагородка це була цікавенька. Після звірського придушення польського повстання 1831 року інший Ніколай – Ніколай І (Палкин) для того, щоб "оттянуться" відцапав у поляків їхні традиційні нагороди і зробив їх Імператорськими та Царськими. А по простому – розіпнув польського білого орла на своєму чорному орлі:
Та ще й роздавав його тим, хто придушував польський національний рух. От така от була його помста підлим бунтівникам полякам. Щоб українці це краще зрозуміли, то це щось на кшталт Ордена Степана Бандери імені Константіна Затуліна – якщо б такий був. Зрештою – пропоную нашому соленізанту заснувати новий український орден "Константін Затулін (на коне) убіяху копіем Змия Степана Бандеру" :)
Та вернімося до інтернетсторінки на Вікіпедії. На ній баретка чужої державної нагороди, а не "палена" фуфлова "Товарищества Рога и Копыта", яка є всуціль синьою:
Гадаю, що дипломатичне представництво Республіки Польща в Україні мало б якщо не опротестувати таке "нагородження" самого себе міністра освіти (!) та науки (!) України – офіційна ж особа, а не клоун якийсь – то, принаймні, дипломатичними каналами натякнути нашому вченому-історику, прізвище якого дійсно фігурує як авторське у багатьох виданнях, що стосуються такої історичної науки, як фалеристика, – тобто науки про нагороди, що видавати себе за нагородженого цим орденом не варто. Так само, як не варто вішати собі на шию і брязкотельце, яке нагадує про наругу над польською національною святинею – Орденом Білого Орла. Хіба що "воссоєдинительные" плани нашого міністра освіти сягають аж Царства Польського в складі великої Російської імперії. Здавати Україну йому мало, чи що? Вже не знаю, як і прийматимуть на дипломатичних раутах (як от святі Конституції 3 Травня) польські дипломати нашого міністра:)
А про кавалера Императорского и Царского ордена Белого Орла Дмитрия Владимировича Табачника тут – щоб не відмазувався http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9A%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%8B_%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D1%80%D0%BB%D0%B0&from=%D0%9F%D0%BE%D1%82%D1%91%D0%BC%D0%BA%D0%B8%D0%BD%2C+%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9+%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
