27 жовтня 2010, 18:25

Львів. Аеропорт Пінзель

Нещодавно група львівських інтелектуалів на чолі з Іриною Магдиш так між іншим народила, як на мене, блискучу ідею напередодні проведення у нашій країні Евро 2012 дати нарешті імена нашим безіменним досьогодні аеропортам. Бо ж якось образливо коли після Варшавського аеропорту Шопен чи аеропорту Леонардо да Вінчі у Римі, Діагорас на Родосі, Марко Поло у Венеції і т. д. попадаєш у все ж безіменні Бориспіль чи Жуляни. Що говорять ці назви про культурні здобутки нашого народу? А нічого. Бо не було такого народу і бути не може, як просторікує горезвісний актуальний міністр імені якого згадувати не хочу. Отож львів'яни ініціюють назвати свій новий аеропорт, що нарешті почав вилізати з землі, іменем, яке щось говоритиме світу. Можливо й інші аеропорти варто назвати і іменем Сковороди, і іменем Шевченка чи Малевича. Може покінчимо з назвами на кшталт "Панчішна фабрика N26":) З огляду на це пропоную розпочати громадську дискусію з цього питання. Не все ж розпачати про відкат демократії в нашій країні. Отож пропоную шановній публіці саме звернення:



У світі існує традиція давати імена аеропортам. Імені Шопена у Варшаві, Шарля де Голя – у Парижі, Бен-Гуріона- у Тель-Авіві. Французький аеропорт Орлі кажуть названий на честь нашого Пилипа Орлика. Окрім всього іншого – це промоція країни ще, так би мовити, з трапу.

Чому б відновлений Львівський аеропорт, повітряні ворота до цілої Західної України, не назвати іменем Пінзеля?

По-перше, це просто красиво.

По-друге, ім'я великого митця, скульптора епохи бароко Івана Ґеорґа Пінзеля не повинно викликати жодних заперечень (спеціально для пана Табачніка: Пінзель давно помер:) і давно є класиком світового мистецтва.)

По-третє, твори Пінзеля збережені і врятовані саме у Львові і його ім'я могло б стати тим унікальним брендом, якого так бракує нашому місту. Від аеропорту його імені до цукерок і сувенірних ангелів Пінзеля.

По-четверте, з огляду на дивовижну і таємничу біографію цього скульптора зразу у кількох країн є велика спокуса притягнути його саме до себе. Назвавши аеропорт іменем Пінзеля у Львові ми назавжди "прив'яжемо" ім'я цього великого майстра саме до України. Що цілком логічно, бо творив він саме у Львові і у Західній Україні, та й твори його, практично усі, тільки у нас і є.

По-п'яте, і це дуже важливо, написання імені Пінзель (Pinsel) латиною не буде ускладненим для сприйняття іноземцями, оскільки не містить ані наших шиплячих, ані йотованих літер. Airport Pinsel – зрозуміло усім.

По-шосте, Пінзель вирізьбив стільки літаючих і крилатих сотворінь (його знамениті ангели і херувими), що аеропорт його імені буде дуже гарним продовженням наскрізної теми його творчости і додасть неповторного стилю у дизайні самого приміщення аеровокзалу.

Аргументів може бути ще багато, аж до нового поштовху у розвитку Музею Пінзеля, який наразі ледь животіє.

Шкода, якщо втратимо таку можливість і не зробимо летовище у Львові неповторним і відразу упізнаваним у цілому світі.

По-перше, це не просто красиво, але і дуже потрібно для розвитку Львова і його іміджу.

Якщо ви підтримуєте таку ідею назвати аеропорт у Львові іменем Пінзеля, можна поставити свій підпис, надіславши своє ім'я, прізвище, фах і місто, у якому живете, на адресу jimagazine@mail.lviv.ua.

Усі підписи будуть оприлюднені на сайті журналу Ї. При достатній їх кількості можна буде звертатися у інстанції, які компетентні вирішувати такі питання.

Раптом нам вдасться?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про мобілізацію та альтернативну службу

Здається, тепер уже всім стало зрозумілим, що російська агресія щодо України – це надовго, якщо не назавжди. Тобто нас чекає всім відома доля Ізраїлю...

"Morituri te salutant!"

Суспільні, політичні, інтелектуальні, мистецькі процеси останнім часом неймовірно прискорилися. Відносно відсторонене споглядання цих процесів (наскільки це можливо) знову і знову повертає мене до начебто знаної досвідченій інтелектуальній спільноті теми народження/розвитку/розквіту/занепаду/смерті величезних історичних культурно-цивілізаційних формацій...

Промова на Межу року

Щороку у Палаці Потоцьких у Львові відбувається особлива церемонія вручення Орденів "За інтелектуальну відвагу" – саме за інтелектуальну... Ця Церемонія відбувається вже чверть століття – тобто вже є давньою традицією про яку можна дізнатися тут...

Як Олег Іванович та Іван Володимирович Церкві землю не давали. Провінційна історія

Нарешті сталося! Всенародно обрана громадою Жовківська міська рада на чолі з самим паном головою, що ним є Олег Вольський, нарешті показали своє єство – у не такій вже й великій справі, але в ній, як у краплині води, відобразилося все наше сьогодення...

Відвага українців дозволила бути відважним світові

Культуролог та політолог, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк в інтерв'ю Миколі Вересню на телеканалі Еспресо розповів про убезпечення ціннісних експонатів, український феномен, наслідковість воєн та різницю культурних парадигм України й Росії Пане Тарасе, ми довго знайомі...

Майбутнє вже входить в нас

17 грудня 2022 року Капітула Незалежного культурологічного часопису "Ї" традиційно провела церемонію вручення Ордену "За інтелектуальну відвагу"...