Кожному своє:)
Фронт окреслився – киньте оком на карту – вловлюєте:)
В Одесі ОДА вхід до будівлі закладений бетонними блоками, будівля в облозі.
Херсонська ОДА огороджена металевим парканом заввишки близько 1,5 метри, на вікнах встановлено металеві ґрати, периметр навколо ОДА контролюють працівники міліції.
У Миколаївській ОДА забили вікна дерев'яними дошками.
Довкола Дніпропетровської ОДА зведено паркан, з'явилася огорожа з колючого дроту, а грати паркану змастили солідолом.
Кіровоградська ОДА замурувала вікна першого поверху мішками з піском.
Чудесно:)
Процес почався.
Кожен розбудовує свій дім, так, як звик.
Для когось це місто-сад. Вілли без парканів. Як в американських фільмах.
А для когось зона. Зона як саме те місце, де затишно, в'ютненько, де чифірчик, де пацанчики, де жизнь, настояща жизнь, де перспектива і уважуха, де кум, де пахан.
От і почав соціально конкретний режим, відкинувши всі примочки – не до них, реалізуючи своє підсвідоме, облаштовувати світ "так як має бути".
Тобто будувати зону.
Вже для себе. Для всіх будували-будували, а їх не оцінили. Не той народ. Не вдячний.
Зауважте – не ті, хто поза ними, цими новітніми острівцями зони, їх розбудовують. Їх розбудовують ті, хто всередині. Всередині зони. Самі собі облаштовують.
Чого б то?
Може бояться, що Менська колонія не всіх прийме – місця мало. А на справжню зону йти страшно. Когось опустять за колаборацію з ментами, ну а з ментами – самі знаєте як воно. Все таки якісь закони, хоч ними і не називаються, все ж у цій країні є. От і розбудовують, так би мовити, своїм коштом. Щоб, в разі чого, кантувати "на своїй":)
Тому рекомендую: потрібно все таки якось уніфікувати цей процес, а то в кожній ОДА якась народна творчість. Все має бути централізовано. Чотириметровий паркан, електричний захист, лазерна сигнальна система, огорожа з колючого дроту, протиджиповий рів (по можливості з ескарпами), контроль периметра з допомогою службово-постових собак, постійний обхід силами міліції по периметру, крім того на кутах по периметру потрібно поставити вишки для кулеметних точок, оснастити прожекторами. А ще абсолютно необхідні доти – можна не з литого бетону – часу мало – зійде і з бетонних блоків (хоча кошторис подати, неначе з литого – остатній хапок з общака теж не зашкодить, хоча крисятництво, конєшно).
Ну і потрібно ще профінансувати на кілька років наперед охорону – щоб своя була. Як облаштовуватися, то облаштовуватися:) Можна з беркутні. Хоча садисти, звичайно. Ризиковано. Одним словом треба підібрати свій контингент.
Щоб, як прийдеться, то можна було б чітко відрапортувати – "а ми вже, ми самі, тому знаєте як воно по закону – ми ж з повинною – ну і на повному самозабезпеченні".
І буде в'ютненько. В сам раз:)
А там і амністії можна дочекатися.
За давністю.
Хоча дивуюся, чому йдеться тільки про ОДА. А прокурори та судді, податківці та митники що не люди? Хто про них потурбується?
Може б самі якось, чи що?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
