19 березня 2014, 06:18

Путин как ''бендеровец'' ''Русского мира''

Аннексия Крыма, если попытаться говорить об этом без эмоций, вполне отчетливо и очевидно, на практике, показала, почему невозможен Евразийский союз априори.

Потому что интересы каждой отдельной страны – гораздо выше коллективных. Общих интересов вообще нет. Всегда можно переступить через партнера. Все эти разговоры о совместной выгоде, безопасности и уж тем более каких-то гарантиях – большая "потемкинская деревня".

Как только представляется возможность нажиться на "братском народе", экономически, территориально, имиджево, в качестве "усилителя" на переговорах – другой "братский народ" эту возможность непременно использует. Причем, это касается не только РФ, а всех остальных постсоветских стран тоже. Мы и раньше много раз наблюдали, как сталкивались экономические и бизнесово-корпоративные интересы разных субъектов постсоветского пространства. Но Крым окончательно обозначил эту закономерность.

Поэтому все разговоры о постсоветском пространстве как некой общности – все равно что пропаганда о шароварах, "фашистах", валенках и медведях. Это пространство общее – разве что по общему низкому уровню жизни, коррупции и очень слабых институциональных основах власти. И эти проблемы, к тому же, проще разрешать по отдельности, а не вместе, – иначе они просто законсервируются в своем стасус-кво.

В этом смысле, именно Путин, аннексировав Крым, разрушил концепт "Русского мира", "славянского братства" и прочие варианты интеграционных идей на постсоветском пространстве. Причем разрушил не как "бандеровец", а как "бендеровец" (последнее ассоциируется в РФ исключительно с разрушительной, внесистемной и нелегальной деятельностью).

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...