1 лютого 2015, 21:35

Чего не понимает Кремль?

Кремль не понимает, что евроинтеграция Украины – это не итог временных противоречий между Москвой и Киевом, на уровне личного невосприятия/недопонимания лидеров государств. Это системный конфликт между двумя государствами, которые объективно, независимо от персонального состава двух стран, в своей исторической перспективе отдаляются друг от друга. На самом деле любой из украинских президентов, даже Янукович, двигался в сторону Европы. И это закономерность.

Стоит напомнить, что в 2008 году на саммите НАТО в Бухаресте Владимир Путин в разговоре с Джорджем Бушем-младшим заявил: "Украина – это даже не государство. Часть ее территорий – это Восточная Европа, а часть, и значительная, подарена нами!", и в случае вступления в НАТО Украина может прекратить существование в своих нынешних границах (источник: Коммерсант").

В свою очередь, украинские элиты не понимали, что безконфликтность в 1991 году – это случайность, и что надо было работать по крайней мере над созданием политической идентичности,вне региональных различий, а не уводить эти различия, которые во всем мире являются поводом для объединения, а не разъединения, в сторону политтехнологий, чем в момент ослабления Украины воспользовалась "братская страна".

Пропаганда России, в значительной степени, строится на стирании украинской идентичности, стравливании разных групп украинского общества между собой, на ментальной близости между жителями восточных регионов Украины и России (когда показывается, что, скажем, особой разницы между Донецком и Ростовом-на-Дону нет) и в то же время непонимании украинскими гражданами современной России, того, что в "Русской весне" нуждаются, прежде всего, русские в самой России.

Поэтому прав был Кучма, когда назвал свою программную книгу "Украина – не Россия". Этот тезис отображает необходимость построения постсоветской идентичности Украины. И в этом смысле евроинтеграция всегда воспринималась не столько как цель, сколько как процесс. Как долгосрочная гарантия независимости Украины.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...