1 лютого 2015, 21:35

Чего не понимает Кремль?

Кремль не понимает, что евроинтеграция Украины – это не итог временных противоречий между Москвой и Киевом, на уровне личного невосприятия/недопонимания лидеров государств. Это системный конфликт между двумя государствами, которые объективно, независимо от персонального состава двух стран, в своей исторической перспективе отдаляются друг от друга. На самом деле любой из украинских президентов, даже Янукович, двигался в сторону Европы. И это закономерность.

Стоит напомнить, что в 2008 году на саммите НАТО в Бухаресте Владимир Путин в разговоре с Джорджем Бушем-младшим заявил: "Украина – это даже не государство. Часть ее территорий – это Восточная Европа, а часть, и значительная, подарена нами!", и в случае вступления в НАТО Украина может прекратить существование в своих нынешних границах (источник: Коммерсант").

В свою очередь, украинские элиты не понимали, что безконфликтность в 1991 году – это случайность, и что надо было работать по крайней мере над созданием политической идентичности,вне региональных различий, а не уводить эти различия, которые во всем мире являются поводом для объединения, а не разъединения, в сторону политтехнологий, чем в момент ослабления Украины воспользовалась "братская страна".

Пропаганда России, в значительной степени, строится на стирании украинской идентичности, стравливании разных групп украинского общества между собой, на ментальной близости между жителями восточных регионов Украины и России (когда показывается, что, скажем, особой разницы между Донецком и Ростовом-на-Дону нет) и в то же время непонимании украинскими гражданами современной России, того, что в "Русской весне" нуждаются, прежде всего, русские в самой России.

Поэтому прав был Кучма, когда назвал свою программную книгу "Украина – не Россия". Этот тезис отображает необходимость построения постсоветской идентичности Украины. И в этом смысле евроинтеграция всегда воспринималась не столько как цель, сколько как процесс. Как долгосрочная гарантия независимости Украины.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що ''не так'' з пропозиціями США

Буває так, чуєш/бачиш щось очевидне, а все одно виникає питання: що ж "не так" і де "закопаний собака"? В принципі, те, що озвучили представники адміністрації Трампа як реальність, було зрозуміло саме як поточна реальність...

У контексті дати Ялтинської конференції (4-11 лютого 1945-го) та сучасних реалій

Можна по-різному ретроспективно говорити про події. Але, обертаючсь поглядом і в 20-те сторіччя, і вже зараз дивлячись на 21-е, можна констатувати: Росія завжди вибирає найгірші варіанти з можливих...

Deal, гібридність, європейське пробудження і китайський ієрогліф

Ну, що ж, такий момент, що і стилістика, і дії набувають чітких обрисів позиції. Подальше зволікання неможливе. Дональд Трамп поєднує стилістику та дії за принципом батога та пряника...

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...