25 жовтня 2015, 03:48

Дерусь просто потому, что дерусь

Цитата Владимира Путина "улица меня научила тому, что если есть угроза, нужно бить первым" "разбирается" почему-то преимущественно с точки зрения способа и культуры реагирования на угрозы.

А дело ведь не в этом, а в самом определении угроз. Если в России на каком-то этапе на полном серьезе формулировали вопрос "а нападет ли Украина на Россию?" (подразумевая, очевидно, США и НАТО), то что-то, наверное не так с пониманием угроз. Не ушло ли это понимание в полную "виртуализацию"?

Или когда российские власти пытаются "взломать" ситуацию на Ближнем Востоке, чтобы вернуться в большую геополитику (становясь, естественно, объектом внимания радикальных исламистов), делая ставку на то, что Барак Обама, видимо, не очень хочет активных действий с учетом завершения своего президентского срока, а в Германии и Франции – выборы в 2017 году, не попытка ли это решать внутренние проблемы за счет внешних, а в итоге – наоборот, получается навлечение угроз?

А ведь у России есть другие, реальные угрозы. Скажем, отсутствие современной экономики, и даже отход от того уровня экономики, который был в РФ на момент 2014 года. Причем, по своей же инициативе. Как результат борьбы с псевдоугрозами, более обобщенно и масштабированно – как результат упрощения.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...