13 січня 2016, 06:32

Двойное ''использование'' Грызлова

Уже сейчас можно говорить о двух составляющих визита Бориса Грызлова в Киев: форме и содержании.

С точки зрения содержания, то есть возможных обсуждаемых вопросов, никаких рисков и потенциальных угроз для Украины нет. Украина четко и ясно обозначила свою позицию по политической части Минских соглашений и российского варианта трактовки. Во-первых, никакой федерализации. Во-вторых, все законодательные изменения, тот же закон об особенностях самоуправления в ОРДО и ОРЛО, который, кстати, принят еще в конце 2014 года, вступает в силу после выборов по украинским законам, с соблюдением стандартов ОБСЕ, допуском украинских СМИ, демилитаризацией региона, выводом иностранных войск и т.д. Уже только этот процесс де-факто вернет контроль Киева, если не полный, то частичный, над регионом. Нет выполнения этих условий – нет выборов. Нет выборов – нет особенностей самоуправления. Киеву совершенно нет необходимости идти на какие-либо уступки Кремлю сегодня, в то время, как для России продление экономических санкций со стороны Запада и цена нефти 30 дол за барель – далеко не оптимистичные условия.

С точки зрения формы, публичная сторона визита Грызлова – это "гибридная война" в действии. Даже там, где у Украины на 100 % выигрышная ситуация, ее пытаются представить или как "зраду", или как проявление силы, а не слабости Кремля. Привязка приезда Грызлова к обсуждению изменений в Конституцию и озвучивание этой версии в отдельных СМИ имеет следующие цели. Во-первых, дискредитацию изменений в Конституцию в украинском варианте (а этот вариант, напомню, критикуется Путиным). Во-вторых, дискредитацию украинской власти, в том смысле, что вариант изменений в Конституцию якобы обсуждается с представителем РФ.

Хотя потенциально обсуждаемые темы, в частности с Леонидом Кучмой, вообще могли не касаться конституционных изменений, а, скажем, вопроса украинско-российской границы. Или многочисленных судебных исков Украины против России.

Назначение Бориса Грызлова представителем РФ в контактной группе в Минске (с учетом его опыта в российской вертикали власти), как и предпринятые в связи с этим с этим комуникационные попытки, могут иметь три мотивации. 1.Создавать и дальше видимость переговорного процесса, якобы стремления Кремля выполнять Минские соглашения. 2. Нащупать слабые места украинской стороны и потенциальные возможности для продавливания какого-либо "гибридного" варианта. 3. Наработать условия "отползания" России из Донбасса.

Так или иначе, любая из целей, независимо от первоначальной мотивации, закончится третьим вариантом. И предметом переговоров России – как с Украиной, так и с Западом – будут условия "отползания", то есть попытка избежания/сокращения масштаба ответственности России за жертвы и разбомбленный Донбасс.

Про своєчасність як одну з важливих категорій досягнення миру

Днями в Daily Telegraph вийшла спільна стаття міністрів закордонних справ Великобританіі та Франції – Девіда Кемерона та Стефана Сежурне. Стаття сильна, в ній вказується позиція та спільні зусилля двох ядерних країн...

У контексті 75-річчя НАТО

Перефразовуючи вислів: Неправильна інтерпретація Бога обіцяла Росії небагато – НАТО біля порога. А якщо серйозно, то справді всю брудну геополітичну роботу з мобілізації всередині альянсу зробила російська влада своєю агресивною політикою, досягнувши, зокрема, розширення НАТО за рахунок раніше нейтральних країн (Фінляндії та Швеції)...

"Десятиліття сну" триває

Днями стало відомо, що премʼєр-міністр Іспанії Педро Санчес звернувся до лідерів країн ЄС з тим, щоб вони перестали використовувати слово "війна" у своїх заявах, бо, мовляв, "люди не хочуть відчувати загрозу"...

Про внутрішній етап війни Росії

Холуї Путіна та інші плазуни, які підтримали війну, ще не зрозуміли, що їх самих згодом може чекати. Війна, особливо довга війна, і тим більше війна, розпочата у тому числі з внутрішніх причин (задля безсмертя чинного режиму), неминуче заходитиме всередину РФ...

Неадекватна реакція Кремля на теракт як прояв невідповідності

Неадекватність реагування російської влади на теракт у "Крокусі" – показова. Як на стадії до, так і під час, і після. Починаючи від ігнорування попереджень американської розвідки про теракт, що готується (мовляв, це все прагнення Заходу внести сум'яття напередодні "виборів") і закінчуючи версією про "українське вікно" для підозрюваних у теракті та замовчуванні про ісламістів...

Дві сторони абсолютної влади (у контексті "виборів" у РФ)

Так звані "вибори" в Росії лише за назвою (а за фактом – прагнення влади продемонструвати потолок підтримки військового курсу), прогнозовано, продемонстрували абсолютизм чинного режиму...