4 квітня 2016, 18:40

Несколько непопулярных позиций на тему оффшорного скандала

1.До прихода на президентский пост Петр Порошенко имел 25-летний опыт бизнес-деятельности. Он – легальный миллиардер с длительной историей декларирования собственных средств.

2. В приведенных в расследовании утверждениях нет ничего незаконного и уголовного, это осознают и авторы самого расследования, поэтому уже украинские исследователи, чтобы вызвать ажиотаж, добавили эмоциональной окраски, апеллируя к Иловайску.

3. Обнародованные примеры создания нескольких компаний с иностранной юрисдикцией свидетельствуют, наоборот, о намерении президента избавиться от активов или передать их в независимое управление и, вопреки утверждениям авторов, blind trust был создан. Регистрация компаний была шагом для организации траста в соответствии с требованиями мировой компании, которая должна была взять его в управление.

4. Движения денег по названным в расследовании компаниях не было, поэтому безосновательными являются обвинения о якобы не уплаченных налогах.

5. Вполне рационально, что службы президента не комментируют ситуацию, потому что президент лично не совершал никаких операций, указанных в расследовании, и не ставил подписей. Управлением активами Порошенко занимаются юридические компании, нанятые по договору, и самостоятельные в оперативном принятии решений. Юридические компании, кстати, действовали в соответствии с законами Украины, законами европейских стран, международным частным правом.

Другое дело, что легальность процедуры не снимает проблемы сращивания политики и бизнеса, которая есть на разных уровнях политической системы Украины. Да и понятие "национальный капитал" тоже, думаю, требует уточнения. Национальный – не значит исключительно происхождение капитала, гражданство собственников, а, прежде всего, в какой стране платятся налоги, и это касается всех представителей крупного бизнеса, формально украинского. И в этом смысле требования и внимание к Порошенко как к президенту – первейшие. Но то, как обсуждается оффшорный скандал, особенно привязка к Иловайску, носит характер именно скандала, а не проблемы.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...