14 квітня 2016, 19:26

Конец эпохи ''зрад і перемог''

Парламентско-правительственный кризис закончился избранием нового Кабмина, годичным иммунитетом правительства и проигрышем партий, сделавших ставку на досрочные выборы уже в ближайшей перспективе.

А это означает, что не только две фракции коалиции – БПП и НФ, а также примкнувшие к ним депутатские группы, будут нести ответственность за те или иные действия. Но и оппозиционные фракции – за бездействие тоже. В том смысле, что продержаться на одном только популизме целый год сложно.

И в этом есть свои позитивы. Возможно, у нас закончится деструктивная практика объяснения задач/вызовов логикой "зрад і перемог", то есть упрощенным пониманием процессов. Власть возьмет ответственность за реформаторский процесс (рискуя как прирастить, так и потерять рейтинг). А оппозиция – отойдет от практики фэйковых задач и популистского способа обсуждения проблем, и перейдет к конструктивной критике и предложению реальных альтернатив (если таковые есть) по тем или иным направлениям. Это должно произойти просто потому, что власть не может бесконечно заменять результат процессом. Как и оппозиция, самая разная, сделавшая ставку на спекулирование на существующих проблемах (от социально-экономических до Донбасса), в условиях отдаленной перспективы досрочных выборов и по мере разрешения этих проблем, вынуждена будет усложнять свою риторику.

Стратегически (неоднократно об этом писала) Украина все делает верно. Качество и темп преобразований зависят от того, как политики воспользуются отсроченной песрпективой досрочных выборов, и насколько активной и дальше будет роль гражданского общества.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...

Трохи realpolitik

За минулий рік відомий розрахунок Кремля щодо Європи "пересидіти Захід" набув явно-очевидно не тільки характеру ставок на внутрішньополітичні та внутрішньоекономічні процеси в окремих країнах західних альянсів...

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...