30 квітня 2016, 01:59

Трудности российской пропаганды, или Как Чуркин проговорился о краже Крыма

Много раз сама лично наблюдала, как российские политики и эксперты даже в одном предложении демонстрировали шизофреническое раздвоение. Скажем: украинцы – "братский народ" и "нацисты" одновременно; "снося памятники Ленину, Украина пересматривает свое прошлое", притом, что Владимир Путин совсем недавно заявил о вреде Ленина для России, и вынос Ленина из мавзолея – дискутируемый вопрос в РФ; "Украина развалилась, но там так активно происходят процессы, что мы тут в РФ не успеваем уследить за всеми изменениями"; "европейские структуры – это все "прихлебатели" США, не надо к ним серьезно относится, но вот обратите внимание на это заявление еврочиновника, тут критикуется Украина за то-то и то-то", или "а давайте спросим у европейского эксперта...". И таких диссонансов очень много.

Выступление предствителя России в ООН Виталия Чуркина на заседании СБ ООН – ровно о том же. Даже если представить, что вы – условный Чуркин, и вникли в его логику о том, что "Крым – это внутреннее дело РФ, поэтому мы не будем обсуждать вопрос крымских татар", то тут же в следующем предложение начинается шизофрения – Чуркин говорит, что в резолюцию СБ ООН надо внести вопрос об Одессе, которую Россия официально считает украинской. То есть, надо полагать, российские власти проговорились, даже этого не осознавая, или о краже Крыма, или о том, что они хотят захватить и Одессу.

Многочисленные психо-политические ляпы и отклонения от логики со стороны представителей РФ происходят потому, что у самого Кремля нет здравого обоснования своих решений последних двух лет. Возбуждение и мобилизация российского общества через постоянно культивируемую на российском ТВ ненависть к Украине и формирование мнения о "происках" всевозможных "внешних врагов" РФ, то есть истерика и тремор – это и есть способ, в который вырабатываются/формируются/принимаются управленческие решения Кремля.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...