30 квітня 2016, 01:59

Трудности российской пропаганды, или Как Чуркин проговорился о краже Крыма

Много раз сама лично наблюдала, как российские политики и эксперты даже в одном предложении демонстрировали шизофреническое раздвоение. Скажем: украинцы – "братский народ" и "нацисты" одновременно; "снося памятники Ленину, Украина пересматривает свое прошлое", притом, что Владимир Путин совсем недавно заявил о вреде Ленина для России, и вынос Ленина из мавзолея – дискутируемый вопрос в РФ; "Украина развалилась, но там так активно происходят процессы, что мы тут в РФ не успеваем уследить за всеми изменениями"; "европейские структуры – это все "прихлебатели" США, не надо к ним серьезно относится, но вот обратите внимание на это заявление еврочиновника, тут критикуется Украина за то-то и то-то", или "а давайте спросим у европейского эксперта...". И таких диссонансов очень много.

Выступление предствителя России в ООН Виталия Чуркина на заседании СБ ООН – ровно о том же. Даже если представить, что вы – условный Чуркин, и вникли в его логику о том, что "Крым – это внутреннее дело РФ, поэтому мы не будем обсуждать вопрос крымских татар", то тут же в следующем предложение начинается шизофрения – Чуркин говорит, что в резолюцию СБ ООН надо внести вопрос об Одессе, которую Россия официально считает украинской. То есть, надо полагать, российские власти проговорились, даже этого не осознавая, или о краже Крыма, или о том, что они хотят захватить и Одессу.

Многочисленные психо-политические ляпы и отклонения от логики со стороны представителей РФ происходят потому, что у самого Кремля нет здравого обоснования своих решений последних двух лет. Возбуждение и мобилизация российского общества через постоянно культивируемую на российском ТВ ненависть к Украине и формирование мнения о "происках" всевозможных "внешних врагов" РФ, то есть истерика и тремор – это и есть способ, в который вырабатываются/формируются/принимаются управленческие решения Кремля.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...