6 серпня 2016, 03:36

О разновидностях ''гибрида''

В 2004 году на радикализацию ситуации работал политик, который не имел никаких шансов стать президентом Украины. В силу высокой личной антипатии. Вспомните, когда начался конфликт между штабами Виктора Ющенко и Виктора Януковича. В октябре 2003 года, после "теплого приема" Ющенко в Донецке – накануне съезда "НУ" город расклеили плакатами Ющенко в образе Гитлера. Была такая группа, которая любила устраивать разные кризисы, а потом брать на себя инициативу по их урегулированию. Но расчет оказался неверным – группа исчезла из политики в силу низкого рейтинга.

В 2013-14 годах в радикализации ситуации тоже был интересант. Разгон студентов, "законы 16 января", Небесная сотня – все эти шаги работали на радикализацию и бескомпромиссность. Не исключено, что план А вообще заключался в разгоне Майдана, реальной гражданской войне и проведении федерализации на фоне этой войны. Тогда и аннексия Крыма не нужна была бы – не было бы Украины как целостного субъекта. Просто Янукович струсил и убежал.

В 2016 году уже очевидны попытки расшатывания ситуации изнутри. Тема "третьего майдана" с призывами восстановления социальной справедливости, устранения государства в принципе, апеллируя якобы к правам общин, и на этом фоне попытки протянуть федерализацию под разными "гибридными предложениями" (общины со своей милицией и судами) и т.д. – все та же цель ослабления Украинской государственности. Не исключено, что весь этот набор актуализируется осенью. Не\допущение такого сценария, во многом, зависит от украинских политиков – от того, насколько они способны поставить интересы государства и общества выше узкопартийных и узколичностных интересов.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...