24 серпня 2016, 21:27

День Независимости

За два года Украина в своей самодостаточности (в том числе на уровне самоосознания) повзрослела больше, чем за все предыдущие 23 года.

Так много правильных слов сегодня прозвучало. Правильных – и с точки зрения граждан, и с точки зрения государства. И не только слов, но и реальных изменений продемонстрировано – я про нашу армию. И не только изменений, но и их восприятие обществом – я про эмоции сегодня на параде, и про гордость, достоинство и любовь, с которыми мы стали относиться к своей стране.

Из услышанного/увиденного сегодня выделила бы следующие 5 позиций как важнейшие.

1. Акцент президента Украины на армии как на главной гарантии безопасности и территориальной целостности государства.

2. Гордость и благодарность граждан нашим защитникам.

3. Присутствие президента Польши на параде (особенно в контексте последних решений по Волынской трагедии).

4. Обращение к жителям оккупированных территорий; сюда же – листовки с поздравлениями с Днем независимости на оккупированных территориях (акция волонтеров).

5. Констатация безответственности политических элит за все предыдущие годы.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...

Декілька висновків/спостережень щодо Мюнхенської конференції

1. На відміну від попередніх років до 2022 року (навіть, уже після 2014-го), ця конференція проходила під знаком обговорення не окремих деталей та протиріч в рамках існуючого світопорядку, а з розумінням того, що колишніх правил немає, і формуються нові...

Якою може бути відповідь Європи на "стан руйнування" (у контексті Мюнхенської конференції)

Ну, що ж, дискусія "Так/Ні" всередині Європи, яка активізувалась після Давосу (Гренландії, "Ради миру" Трампа та збереження ризику Росії) щодо стилістики взаємодії із США, матиме продовження і на Мюнхенській конференції...

Про нормалізацію ненормального

У поета Квінта Гораціо Флакка є такий вислів "Нічому не дивуватися" (Nil admirari). Ця фраза, що спочатку позначала стан незворушності (ні поганим, ні хорошим), характерний для стоїків та епікурійців (така собі нірвана), згодом у літературній традиції стала використовуватися для опису аристократичної стриманості, а то й часом снобізму...