11 травня 2017, 03:50

Ирония пропаганды, или ''Ялта-2'' как путь к обессмысливанию статуса победителя России во Второй мировой войне

В "постмайские" хотела бы напомнить фразу спикера Госдумы РФ Вячеслава Володина о том, что критика царского и советского периодов в истории России является атакой на РФ.

Неизвестно, что хотел сказать Володин. Потому что по-факту – это самокритика. Можно назвать, как минимум, три позиции из советского прошлого, которые пересматривает сама же действующая российская власть (а, значит, и критикует историю России).

1. Кремль сегодня называет украинцев, миллионы которых погибли во время Второй мировой войны, "нацистами". Еще ранее Владиимир Путин заявлял, что Россия могла бы выиграть войну и без других советских республик.

2. Обессмысливание Россией статуса победителя над агрессором в войне в 20 столетии и движение в направлении статуса продолжателя агрессии в 21 веке (аннексия Крыма и агрессия на Донбассе). Российская власть обвиняет всех вокруг в попытках пересмотра истории, при этом, похоже, что именно сам Путин завершил партию "Сталин-Черчилль-Рузвельт", в которой у СССР и России как правопродолжателя было много выигрышных позиций. Сегодня Кремль пытается пересмотреть установившуюся после Второй мировой войны международную систему, а затем инициировать "Ялту-2".

3. Генпрокуратура РФ считает вправе пересматривать отдельные решения Президиума ВС СССР. В частности, решение о перехода Крыма в состав Украины в 1954 году.

Попытки России пересмотреть советскую историю (отменить отдельные решения СССР), а также использование истории в пропагандистских целях – наглядная демонстрация того, как СССР, а сегодня и Россия, распорядились победой в поствоенное время.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Що може бути далі після ''ні миру, ні війни''

Власне, навіть, з публічних заяв/розмов можна виокремити дві складові: 1. Зупинка війни та інструменти, які можуть бути задіяні для цього...

Світова еклектика

Все ж, навіть публічне інформаційне поле останніх місяців дає підстави вважати, що є налаштованість у тих, хто має важелі впливу, докласти зусиль для припинення війни...

Про гарантії безпеки

Все ж, показовим є те, з якою обережністю західні лідери обговорюють можливу миротворчу місію в Україні, всіляко підкреслюючи варіант на після гарячої фази війни...

Про стратегічну не/визначеність та рух до неї

Все ж, є відчуття та певні передумови вважати, що адміністрація Дональда Трампа енергійно почне діяти у напрямку зупинки війни. Це також помітно і по рішеннях діючої адміністрації Джозефа Байдена, яка зараз задіює усі можливі ресурси, що важливо...

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...