11 травня 2017, 03:50

Ирония пропаганды, или ''Ялта-2'' как путь к обессмысливанию статуса победителя России во Второй мировой войне

В "постмайские" хотела бы напомнить фразу спикера Госдумы РФ Вячеслава Володина о том, что критика царского и советского периодов в истории России является атакой на РФ.

Неизвестно, что хотел сказать Володин. Потому что по-факту – это самокритика. Можно назвать, как минимум, три позиции из советского прошлого, которые пересматривает сама же действующая российская власть (а, значит, и критикует историю России).

1. Кремль сегодня называет украинцев, миллионы которых погибли во время Второй мировой войны, "нацистами". Еще ранее Владиимир Путин заявлял, что Россия могла бы выиграть войну и без других советских республик.

2. Обессмысливание Россией статуса победителя над агрессором в войне в 20 столетии и движение в направлении статуса продолжателя агрессии в 21 веке (аннексия Крыма и агрессия на Донбассе). Российская власть обвиняет всех вокруг в попытках пересмотра истории, при этом, похоже, что именно сам Путин завершил партию "Сталин-Черчилль-Рузвельт", в которой у СССР и России как правопродолжателя было много выигрышных позиций. Сегодня Кремль пытается пересмотреть установившуюся после Второй мировой войны международную систему, а затем инициировать "Ялту-2".

3. Генпрокуратура РФ считает вправе пересматривать отдельные решения Президиума ВС СССР. В частности, решение о перехода Крыма в состав Украины в 1954 году.

Попытки России пересмотреть советскую историю (отменить отдельные решения СССР), а также использование истории в пропагандистских целях – наглядная демонстрация того, как СССР, а сегодня и Россия, распорядились победой в поствоенное время.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...

Про оптимізм та песимізм руху до нового світопорядку

Уже навіть генсек ООН Антоніу Гутерреш визнав, що "ми живемо в період хаосу та змін" і закликав до "оновлення архітектури міжнародної безпеки"...

Вглиб переговорного процесу (напередодні Женеви)

Є чотири можливих переговорних напрямки, розвиток чи не/розвиток яких напряму залежить від позиції РФ. 1. Безкінечне забалаболювання процесу, на що в значній мірі була орієнтована делегація на чолі з Владіміром Мединським...