24 грудня 2017, 16:22

Конец эпохи "стратегического терпения"

Решение США предоставить Украине летальное оборонное оружие говорит о том, что эра "стратегического терпения" заканчивается. И не только по отношению к КНДР (об окончании такого подхода, подхода на "стратегическое терпение", госсекретарь США Рекс Тиллерсон впервые сказал в одном из интервью в конце апреля применительно к проблеме Северной Кореи). Такой подход, думается, применим и по отношению к другим угрозам – собственно, Россия, КНДР, Иран идут в одном списке угроз в законе о новых санкциях, принятом летом текущего года.

Сторонников подхода на то, чтобы не "провоцировать Россию" на Западе становится меньше. И не только потому, что, как в своё время сказал спецпредставитель США Курт Волкер применительно к Украине: куда уж больше провоцировать Россию, если она уже зашла на территорию Украины? Но и потому, что консервация проблем до лучших времён (ситуация в/вокруг Сирии это показала) приводит впоследствии к переведению этих проблем на другой уровень, порождая/усиливая сопутствующие проблемы (миграционный кризис, например). В итоге, война России против Украины актуализировала необходимость разрешения замороженных конфликтов на постсоветском пространстве в целом, о которых, казалось бы, вообще уже забыли – Приднестровье и Южная Абхазия/Осетия.

И да, то, что США предоставят Украине летальное оборонное оружие (Канада также обозначила такую возможность), нагляднее всего демонстрирует то, что никакого кризиса в отношениях украинский власти и Запада нет. И украинские дипломаты, и президент Петр Порошенко лично очень много внимания уделяли этому вопросу в этом году, и пошагово двигались к этому решению, пока отдельные оппозиционные политики/околополитики использовали поездки в США для внутриполитической борьбы, рассказывая о том, как все плохо в Украине.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...