24 грудня 2017, 15:22

Конец эпохи "стратегического терпения"

Решение США предоставить Украине летальное оборонное оружие говорит о том, что эра "стратегического терпения" заканчивается. И не только по отношению к КНДР (об окончании такого подхода, подхода на "стратегическое терпение", госсекретарь США Рекс Тиллерсон впервые сказал в одном из интервью в конце апреля применительно к проблеме Северной Кореи). Такой подход, думается, применим и по отношению к другим угрозам – собственно, Россия, КНДР, Иран идут в одном списке угроз в законе о новых санкциях, принятом летом текущего года.

Сторонников подхода на то, чтобы не "провоцировать Россию" на Западе становится меньше. И не только потому, что, как в своё время сказал спецпредставитель США Курт Волкер применительно к Украине: куда уж больше провоцировать Россию, если она уже зашла на территорию Украины? Но и потому, что консервация проблем до лучших времён (ситуация в/вокруг Сирии это показала) приводит впоследствии к переведению этих проблем на другой уровень, порождая/усиливая сопутствующие проблемы (миграционный кризис, например). В итоге, война России против Украины актуализировала необходимость разрешения замороженных конфликтов на постсоветском пространстве в целом, о которых, казалось бы, вообще уже забыли – Приднестровье и Южная Абхазия/Осетия.

И да, то, что США предоставят Украине летальное оборонное оружие (Канада также обозначила такую возможность), нагляднее всего демонстрирует то, что никакого кризиса в отношениях украинский власти и Запада нет. И украинские дипломаты, и президент Петр Порошенко лично очень много внимания уделяли этому вопросу в этом году, и пошагово двигались к этому решению, пока отдельные оппозиционные политики/околополитики использовали поездки в США для внутриполитической борьбы, рассказывая о том, как все плохо в Украине.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...