9 грудня 2019, 00:35

Почему у Кремля не получится СССР-2

8 декабря 1991 в Беловежской Пуще Борис Ельцин, Леонид Кравчук и Станислав Шушкевич подписали Беловежское соглашение о создании СНГ и прекращении существования СССР. А ведь Владимир Путин – преемник Ельцина. Не говоря уже о том, что Россия первой из подписантов вышла из состава СССР – центробежные процессы запустила сама Москва.

Но Путин как преемник Ельцина, вместо того, чтобы заниматься построением постсоветской идентичности России, сегодня "ударился" в пересмотр итогов 1991 года, в частности, территориальных границ суверенных государств, образовавшихся после развала СССР. Причём, думаю, в большей степени по внутренним, а не внешним причинам – из-за нежелания что-то менять в целом и, соответственно, боязни конкуренции в частности. Курс на "консервативное большинство" и "алкоголизацию сознания" российских граждан через телепропаганду, в общем, сильно все упростил, сильно упразднив политический процесс и все институты, кроме самого президента РФ.

Но СССР-2 априори не получится. Без ценностей (условно говоря, переназвать американо в руссиано или производить лекарства без лицензий – это не ценности, это катастрофа) и современной экономики никакое господство страны, претендующей на статус прото/империи, невозможно.

Кремль может заниматься разжиганием конфликтов в самых разных точках мира, засылая "отряды" ГРУшников, и даже на какое-то время взломать ситуацию в той или иной стране. Но перевести тактическое преимущество в стратегическую победу куда сложнее. В 21 веке любые претензии на влияние, основанные исключительно на силовом подходе без экономики – это авантюра.

Другое дело, что пытаться ломать/ослаблять институты/государства Кремль, видимо, будет еще долго. Но это про разрушение, а не созидание. А на разрушении империю никогда не построить.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...

Щодо виходу із війни і розуміння миру

Здавалося б, усі розуміють, що єдино можливий варіант зупинки російсько-української війни (коли є полярні позиції сторін і глобальний контекст/вимір війни) – це перемирʼя...

План "Бармаглот"

Невідомо, чи є в реалі ніби-то американський план із 28 пунктів, сформований у консультаціях із РФ, про який останніми днями так активно пишуть ЗМІ...

Про глобальний вимір руху до миру

У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом...

Ялта-2

Уже зараз, на стадії обговорення гарантій безпеки для України, можна констатувати нові реалії. Якщо усі ці понад 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, фактично до повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році, саме Росія сприймалась Заходом як гарант від хаосу на пострадянському просторі, то зараз усе навпаки...