20 травня 2026, 00:16

Елементи європейського пробудження

Все ж, війна як у тому числі обвал світопорядку та правил регулювання, змушує ті країни та альянси, які ближче всього відчувають загрози, шукати адекватні відповіді на існуючі виклики. Йдеться про Європу, перш за все.

Якщо ще зовсім нещодавно ми спостерігали обʼєднання двох складових – євроскептичності та одночасно лояльності до РФ – то нові реалії розʼєднують їх.

Починаючи з 2014 року, Кремль почав активно застосовувати практику гібридності, використовуючи політичні реалії та настрої у ряді європейських країн, коли порядок денний та риторика ультраправих ставали предметом роз'єднуючих дезінформаційних кампаній та підґрунтям для спроб політичного підкупу з метою розхитування західних альянсів зсередини. Особливо, коли Кремль навчився використовувати демократичні інструменти на Заході, скорочуючи при цьому будь-які можливості комунікації в самій РФ (навіть, зараз побутової/сервісної через заборону різних інтернет-додатків).

Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну така паралельність цих двох компонент стала поступово розʼєднуватись, хоча й не одразу. Ну а поразка Віктора Орбана на виборах, фактично, показала зворотній процес, коли євроскептичність починає відхрещуватися від проросійськості.

Відтак, можна прогнозувати відновлення більш активної взаємодії, наприклад, "Вишеградської четвірки", "Веймарського трикутника", "Бухарестської девʼятки" та інших форматів всередині Європи. Також є сподівання, що українсько-угорські консультації уже з новим лідерством в Угорщині матимуть конструктивне спрямування – при збережені складних питань, все ж, з орієнтацією на їх вирішення, без політичної упередженої псевдоаргументації.

Це означає, що новий світопорядок та повернення до правил як важливої складової мирних реалій залежатимуть не лише від країн-гегемонів (США чи Китаю). А й від того, як безпосередньо кожен регіон (зокрема, Європа) бачитимуть виклики, їх способ вирішення та перспективу.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

В пошуках нового "Атланта"

Зрозуміло, що всі ми (маю на увазі різні географії уваги) спостерігали за візитом американського президента до Пекіна. І не лише через персоналії Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, і проблематику двосторонніх взаємовідносин США та Китаю...

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...