22 липня 2022, 23:15

Агрессор как жертва собственной пропаганды

Есть такая историческая максима.

"Революция пожирает своих детей".

А кто у нас главный революционер, межгалактического масштаба? Россия. Как это ни странно.

Охранители политического режима так боялись хоть малейших изменений, что сами же, в итоге, спровоцировали поистине революционные изменения. Во всем мире.

Расширение НАТО, выход из сна ЕС, вытаскивание на свет затаившегося в своих намерениях Китая. Самодостаточность Украины. И дальше. В общем, новый мировой порядок в итоге. Таки будет.

Российская пропаганда (которую я изучила и на прикладном уровне) – показательный маркер. Когда в единичном проявляется целое.

Россия, начиная с 2014 года, прошла три этапа пропаганды, сейчас – зашла в четвёртый.

Первый этап – когда объектом "сообщений" считался весь мир. Ну, вся эта шняга про "гражданскую войну", в расчёте на то, что мир поверит, и склонит Украину к капитуляции. Провалился.

Второй этап – расчёт на украинских граждан оккупированных территорий и граждан РФ. Информкампании про "нацистов" и прочую "зраду" – как, типа, тяжело и плохо жить в Украине, а в "ЛДНР" (в российской и остеологии), типа, все зашибись. Провалился.

Третий этап – когда аудитория свелась исключительно к внутрироссийской. Все эти мобилизационные технологии про НАТО, которое хочет "напасть" на Россию, четыре точки, откуда готовилось "нападение", и, наконец, "спецоперация". Привалилась. Потому что авторы пропаганды стали ее же жертвами. Уверовали в собственный бред, а значит – потеряли связь с реалиями.

Четвёртый этап – он впереди, но скоро. Когда начнётся ещё не прозревание, ещё не пустота расколдованного мира, но некие сбои – в причинно-следственных связях. То, в чем Россия обвиняла весь мир, чудным образом станет отражением самой РФ. С последующим продолжением на уровне действий. Денацификацией и тд. Ну вы поняли. Все-все-все.

Пятый этап тоже будет. Но не будем забегать наперёд. Это перспектива 2023 года.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Хто кому "дасть в морду" (про передпереговорчий етап)

Скажем так. Не прийняти рішення щодо зняття заборони на використання Україною далекобійних ракет по рос цілях на цьому етапі Захід уже не міг...

Про європейське лідерство

Тема європейського лідерства назріла давно, безвідносно до ризику президентства Дональда Трампа, одним із напрямків політики якого може бути скорочення трансатлантичної єдності та співпраці...

А завтра після виборів

В МЗС Росіі, реагуючи на результат Дональда Трампа на виборах, заявили, що працюватимуть з новою американською адміністрацією, "жорстко відстоюючи російські національні інтереси і досягаючи всіх поставлених цілей у війні"...

Між угодою та нерішучістю (в контексті виборів у США)

У ході передвиборчої кампанії Дональд Трамп в одному з інтерв'ю пожурив навіть Лінкольна, за те, що той допустив Громадянську війну. Замість досягнення угоди з південними штатами, які виступали проти скасування рабства...

Про заяву Сікорського щодо Криму

Маю на увазі слова міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського щодо такого варіанту по Криму: мандат ООН на 20 років і тоді референдум...

Чи можна "заморозити" війну без руху до сталого миру

По суті, Олаф Щольц пропонує (маю на увазі його пропозиції, про які пише La Repubblika) варіант замороження війни. Мабуть, виходячи із того, що за умов крайніх позицій сторін можливо говорити про варіанти зменшення активності – і бажано не за рахунок країни, на яку здійснено напад, а за рахунок країни, яка цей напад здійснила...