22 липня 2022, 23:15

Агрессор как жертва собственной пропаганды

Есть такая историческая максима.

"Революция пожирает своих детей".

А кто у нас главный революционер, межгалактического масштаба? Россия. Как это ни странно.

Охранители политического режима так боялись хоть малейших изменений, что сами же, в итоге, спровоцировали поистине революционные изменения. Во всем мире.

Расширение НАТО, выход из сна ЕС, вытаскивание на свет затаившегося в своих намерениях Китая. Самодостаточность Украины. И дальше. В общем, новый мировой порядок в итоге. Таки будет.

Российская пропаганда (которую я изучила и на прикладном уровне) – показательный маркер. Когда в единичном проявляется целое.

Россия, начиная с 2014 года, прошла три этапа пропаганды, сейчас – зашла в четвёртый.

Первый этап – когда объектом "сообщений" считался весь мир. Ну, вся эта шняга про "гражданскую войну", в расчёте на то, что мир поверит, и склонит Украину к капитуляции. Провалился.

Второй этап – расчёт на украинских граждан оккупированных территорий и граждан РФ. Информкампании про "нацистов" и прочую "зраду" – как, типа, тяжело и плохо жить в Украине, а в "ЛДНР" (в российской и остеологии), типа, все зашибись. Провалился.

Третий этап – когда аудитория свелась исключительно к внутрироссийской. Все эти мобилизационные технологии про НАТО, которое хочет "напасть" на Россию, четыре точки, откуда готовилось "нападение", и, наконец, "спецоперация". Привалилась. Потому что авторы пропаганды стали ее же жертвами. Уверовали в собственный бред, а значит – потеряли связь с реалиями.

Четвёртый этап – он впереди, но скоро. Когда начнётся ещё не прозревание, ещё не пустота расколдованного мира, но некие сбои – в причинно-следственных связях. То, в чем Россия обвиняла весь мир, чудным образом станет отражением самой РФ. С последующим продолжением на уровне действий. Денацификацией и тд. Ну вы поняли. Все-все-все.

Пятый этап тоже будет. Но не будем забегать наперёд. Это перспектива 2023 года.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Від "Sinews of War" до "Sinews of Peace"

Відновлення військових постачань Україні, а також перспектива запровадження нових санкцій проти РФ та її партнерів, поза сумнівом, виводить Кремль зі звичної рівноваги...

Поворотний момент Заходу, який не відчуває РФ

Тут Дмітрій Мєдвєдєв знову пустився берегів. Взявся розмірковувати про американських "дідуль" (Владімір Путін свого часу вважав дотепними жарти про "бабуль")...

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке...

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...