Про таймінг
Є така робота Роберта Уітмена під назвою "Ущільнення". Її премʼєра відбулася у нью-йоркському кінотеатрі "Синематика кінематографіста" ще у 1965 році.
Початкова ідея роботи полягала у створенні "плаского" простору, коли зображення людей проектувалися на них самих, плюс використовувалося специфічне освітлення, що надавало фігурам специфічних відображень. Виходило, що, наприклад, дві людини рухалися на екрані і одночасно перетинали сцену. Або коли зображення на плівці перетворювалися в живі за допомогою дзеркал. Тобто, попередньо зняті кадри на екрані відбувалися у минулому, але повторювалися на сцені у теперішньому часі у вигляді трансформованих дій, що були відзняті на плівці. У результаті простір і час стали головними елементами цього перформансу.
Як зараз, коли не лише простір із класичної геополітики, а й час (таймінг, онлайн/офлайн) і логістика мають не менше значення.
Війна, яку розгорнула Росія проти України, і яку вона починає розгортати (поки що на рівні гібридних дій) проти Заходу, актуалізувала усі три порядки, якщо так можна сказати, сучасних військових знань.
1. Стратегія (геополітика та довгострокові цілі; важливість рухатися у правильному напрямку; поєднання простору та часу).
2. Тактика (уміння оцінювати власні сили та сили супротивника; таймінг дій; важливість поєднання різних військових та інших дій одночасно).
3. Логістика (знання території та ланцюгів супротивника; випереджальні кроки перед безпосередніми військовими діями).
Війна в реальному часі поступово витісняє війну у реальному просторі. Саме тому так важливо, щоб рішення ухвалювалися своєчасно, щоб агресивні режими не встигали перебудовуватися під нові "просторові" умови. Це стосується і кількості літаків-винищувачів, і інших важливих рішень у сфері безпеки, які можуть якісно вплинути на статус-кво фронту.
От, скажімо, днями речник Держдепу США Метью Міллер сказав, що рішення щодо збиття ракет над Україною мають прийняти колективно всі члени НАТО. Це як подивитись на питання. Якщо мова йде про те, що уламки ракет періодично потрапляють на територію країн НАТО по флангам (південь та схід), а російські військові літаки періодично залітають без оповіщення у повітряний простір цих країн, то мова йде не лише про безпеку України, а й самих країн НАТО. Розміщення систем ППО, скажімо у Польщі та Румунії – це про захист самого альянсу та зупинку можливих подальших агресивних намірів Росії, а не лише про допомогу Україні.
І знову ж таки таймінг. Росія намагається одночасно використовувати вигідний момент, як, наприклад, це було під час затримки допомоги Україні у Конгресі. Одночасно посиливши наступ на нашому сході та ракетні обстріли на знищення української енергетичної/іншої цивільної інфраструктури, а також – активізувавши дезінформаційні кампанії на Заході (з метою вплинути на настрої/вибори) та гібридні силові дії (підпали різних обʼєктів у Європі, заколоти на кордонах, підготовку убивств менеджерів оборонних підприємств).
Захід же діє переважно поетапно, у тому числі й у питанні надання військової допомоги Україні та посилення власної безпеки. Хоча уже не раз було продемонстровано, що у війні, де застосовуються практики минулого, теперішнього, майбутнього (характеристика одного з американських генералів), перевагу можна отримати, застосовуючи якраз одночасно різні механізми та інструменти.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
