17 червня 2025, 08:52

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке.

Цього разу спільного комуніке (з огляду на позицію США) і не планувалось. За даними Reuters, "напередодні лідери країн підготували кілька проектів, зокрема щодо міграції, штучного інтелекту та критично важливих корисних копалин, однак, жоден з них не був схвалений Сполученими Штатами".

Натомість, Трамп знову згадав Путіна, заявивши, що якби РФ залишилась у G8, то і війни не було б. І відбув із саміту на день раніше. А в цей час Росія посилює атаки по українських містах, про що попереджала Україна.

Ну, що ж. За таких обставин, мабуть, навпаки треба було прийняти спільне комуніке. Щоб продемонструвати збереження "принципу багатосторонності", навіть, без США. Бо, попри те, що міжнародна система на рівні правил та регуляції явно дала збій, коли допустила/не упередила велику війну Росії на європейському континенті, завершенням війни (на геополітичному рівні) все одно стане повернення до правил. Питання – до яких конкретно. І тут уже постає тема цінностей та принципів. У Європі це розуміють. У РФ це розуміють (тому й навʼязують окрім територіальних, ще й односторонні політичні вимоги Україні). Чи і як це розуміють у США – залишається (поки що) без відповіді.

Я уже колись згадувала, і згадаю ще раз, що у 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations). У якомусь сенсі "неміцні зв'язки" – це те, що притаманне сьогоднішньому етапі повсюдно у світі. Міжнародній системі загалом. Коли одна неврегульованість породжує інші.

Якщо ще рік тому позиція США була маркером для багатьох (зокрема, для Європи), то зараз, мабуть, рішення самих європейських лідерів мають стати маркером. Поєднання оборонної складової разом із баченням того, до якого результату треба прийти, може пришвидшити рух до миру.

Можливо, саме так із існуючої нестійкості почнуть проростати паростки (на основі "принципу багатосторонності") справжніх інтересів, і далі – регуляцій на рівні світової системи. Мирних форм взаємодії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про переговори в Абу-Дабі

Судячи з усього, це лише старт реального переговорного процесу (якщо ми говоримо про участь РФ). Звісно, це не означає, що ми уже на шляху визначення часових рамок припинення військових дій, або що Росія сприйняла підхід, який передбачає компромісність, і не факт, що сприйме...

Дух Давосу

"Дух діалогу" – так була сформульована основна тема цьогорічного форуму у Давосі, присвяченого тому, "як зробити світ кращим". А ще, не так давно, зʼявилось формулювання "Дух Анкориджу", яке запустив Кремль після зустрічі лідерів США та РФ Дональда Трампа і Володимира Путіна на Алясці, як спробу усунути Європу/Україну від переговорного процесу...

Про дипломатичний фронт

Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори)...

Нові виклики для Європи

Події у Венесуелі (у контексті рамки автократії vs демократії) трактуються переважно у двох прямо протилежних підходах. Перший – це знак для всіх автократій, що їхня доля в будь-який момент може бути вирішена у спосіб, коли сильна демократична держава в обхід тривалих погоджень усіх з усіма може виявити рішучість...

Росія сприймає і переговори як СВО

Ісаак Ньютон якось сказав: "Досвід – це не те, що відбувається з вами; це те, що ви робите з тим, що відбувається з вами". Здавалося б, кожен новий захід на переговорне коло наочно демонструє/виявляє, що працює, а що ні; як і те, хто як використовує переговори та час...

"Тягомотина"

Парадокс. Усі у світі розуміють абсолютну безпричинність війни РФ проти України (у сенсі відсутності будь-яких реальних причин – немає ні етнічного, ні релігійного факторів, які часто означають непримиренність), а вихід з війни, як і раніше, наштовхується на ультиматуми Росії і "тягомотину", як сказав днями один із небагаточисленних союзників РФ...