17 червня 2025, 08:52

Як повернутися до "принципу багатосторонності"

У 2018 році, коли Дональд Трамп часів свого першого президентського терміну був присутній на саміті G7, організованому Канадою, він говорив про необхідність повернення Росії на майбутні саміти, а після відʼїзду написав, що США виходять із погодженого комюніке.

Цього разу спільного комуніке (з огляду на позицію США) і не планувалось. За даними Reuters, "напередодні лідери країн підготували кілька проектів, зокрема щодо міграції, штучного інтелекту та критично важливих корисних копалин, однак, жоден з них не був схвалений Сполученими Штатами".

Натомість, Трамп знову згадав Путіна, заявивши, що якби РФ залишилась у G8, то і війни не було б. І відбув із саміту на день раніше. А в цей час Росія посилює атаки по українських містах, про що попереджала Україна.

Ну, що ж. За таких обставин, мабуть, навпаки треба було прийняти спільне комуніке. Щоб продемонструвати збереження "принципу багатосторонності", навіть, без США. Бо, попри те, що міжнародна система на рівні правил та регуляції явно дала збій, коли допустила/не упередила велику війну Росії на європейському континенті, завершенням війни (на геополітичному рівні) все одно стане повернення до правил. Питання – до яких конкретно. І тут уже постає тема цінностей та принципів. У Європі це розуміють. У РФ це розуміють (тому й навʼязують окрім територіальних, ще й односторонні політичні вимоги Україні). Чи і як це розуміють у США – залишається (поки що) без відповіді.

Я уже колись згадувала, і згадаю ще раз, що у 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations). У якомусь сенсі "неміцні зв'язки" – це те, що притаманне сьогоднішньому етапі повсюдно у світі. Міжнародній системі загалом. Коли одна неврегульованість породжує інші.

Якщо ще рік тому позиція США була маркером для багатьох (зокрема, для Європи), то зараз, мабуть, рішення самих європейських лідерів мають стати маркером. Поєднання оборонної складової разом із баченням того, до якого результату треба прийти, може пришвидшити рух до миру.

Можливо, саме так із існуючої нестійкості почнуть проростати паростки (на основі "принципу багатосторонності") справжніх інтересів, і далі – регуляцій на рівні світової системи. Мирних форм взаємодії.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про "Атом" у 21 столітті

Інколи, щоб зрозуміти вектор руху процесів, варто подивитись на них ретроспективно. Зокрема, на основи міжнародного порядку, створеного у поствоєнній половині 20 століття, і їх руйнацію зараз...

Системність завжди виграє у авантюри: протистояння вдовгу РФ та Європи, і якою буде роль США

Свого часу Дуайт Ейзенхауер, складаючи президентські повноваження, сказав, що "він дуже хотів дати Землі мир, однак виявився спроможним лише на те, що разом з іншими завести її в глухий кут"...

Про переговори: публічні та непублічні цілі сторін

Переговори як процес тривають постійно (з окремих питань, гуманітарних, зокрема). Переговори ж саме як припинення війни (через небажання РФ) засвідчують різні цілі у сторін та учасників...

Стамбульский транзит

Щодо переговорів у Стамбулі. 1. Не можна не відзначити парадокс абсолютно різних делегацій з боку РФ – та, яка була на зустрічах з американцями, і та, яка заявлена зараз на переговорах у Стамбулі...

"Неміцні звʼязки" як характеристика міжнародної системи

У 2002 році був такий перформанс "Неміцні зв'язки" (Loose Associations): художник, пояснюючи у своїй лекції причини, що спонукали його до створення інсталяцій, одночасно і демонстративно звертався до літератури, дизайну, архітектури, політики...

Навіщо Кремль проштовхує прецедент легалізації окупації

От здавалося б, навіщо США вносять до обговорення тему Криму, якщо від України не вимагається юридичного визнання його російським, а таке визнання від себе, ніби, допускають США? (Ніби, бо варто відзначити, що багато чого про пропозиції США ми читаємо в ЗМІ...