Про глобальний вимір руху до миру
У буремні часи живемо, поза сумнівом. Коли війни та конфлікти оголили різного типу вразливості – виклики одночасно є і на рівні держав, і на рівні альянсів, і на рівні систем загалом.
Умовно кажучи, те, про що писали Самюель Хантінгтон ("Політичний порядок у мінливих суспільствах") та Френсіс Фукуяма ("Політичний порядок і політичний занепад: Від промислової революції до глобалізації демократії"), тобто про політичний порядок як характеристику політичних систем стосовно держав, тепер можна перенести і на глобальний рівень. Еволюція, складові та причини злетів та падінь зв'язків та систем.
У 1990-х, та й у перші роки 2000-х, досить часто використовувався такий термін як failed state як ризик стосовно інституційно слабких держав. Зараз, мабуть, вже можна говорити про failed system як ризик занепаду окремого типу регуляцій. Із найочевиднішого: Рада Безпеки ООН, що не працює, і далі по низхідній – використання направо і наліво ядерного шантажу.
Це я до того така здалека, що тема гарантій безпеки Україні, яка зараз обговорюється як найважливіша складова руху до світу – це не лише про Україну та Росію/зупинку військових дій, а й про світ (як систему регуляцій) у тому числі.
І чим швидше буде погоджений спільний план України-Європи-США, тим більша вірогідність того, що Росії, попри спротив на даному етапі, нічого не залишиться, як врешті-решт погодитись на перемирʼя та розпочати реальний процес щодо лінії розмежування і обговорення гарантій забезпечення сталості перемирʼя.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
