Про дипломатичний фронт
Останні місяці – особливо активні у прояві всіх трьох складових війни та пошуку миру: фронт (інтенсивні бої), тил (атаки РФ по цивільній інфраструктурі), дипломатія (мирні переговори).
При цьому важлива одночасність усіх трьох складових, тому що Кремль діє стандартно – через агресію, що триває на фронті, шантаж/погрози на адресу Європи, переговорну імітаційну балалайку для США і терор цивільного населення України намагається нав'язати не тільки односторонні поступки Україні/Європі, але й сам підхід, важливою частиною якої є формулювання. Коли значення та слова, що їх позначають – прямо протилежні.
РФ настільки вросла в гібридність у своїй щоденності, що вже давно почала пропонувати гібридність і на переговорах, про що я часто пишу/говорю. Це такий нескінченний оксюморон: війна – це мир, минуле як майбутнє тощо. При цьому агресор, бачте, впадає у причитання і звинувачення, коли Україна відповідає на його агресію, при цьому продовжуючи говорити про "першопричини". У цьому сенсі показовим було нещодавнє засідання Радбезу ООН щодо масованих російських атак України, на якому представник РФ просував стандартну пропагандистську маячню.
Це називається принципом "зникаючого кота" (з жанру абсурдистської літератури, яка багато в чому характеризує поточний стан світової системи). Чеширського кота – коли усмішка є, а кота нема. Злочини є, а суб'єкта злочинів, як хоче показати РФ, – нібито нема.
Це я до того, що в умовах входження у фінальну частину переговорного процесу, ініційованого США, і того, що логіка "першопричин" від РФ – тупикова, єдиний прийнятний варіант – це зупинка воєнних дій по лінії де-факто. Для України та Європи єдина можливість такого варіанту була зрозуміла з самого початку, але хотілося б вважати, що і для США це також стало очевидним.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
