НБУ: шахраї чи невігласи?
Якщо мрієте красти безкарно – не раджу іти у прокурори, митники чи податківці. Там, звісно, можна красти донесхочу, але є ризик. Вами повсякчас цікавитимуться, спостерігатимуть за службовим та приватним життям, копирсатимуться у брудній білизні й незадекларованих статках... Прагнете безкарності – прямуйте у банківсько-фінансову сферу. Народу банкіри не цікаві й не зрозумілі оті всі дебіти-кредіти із сальдами-бульдами. Якщо ти просто бовдур чи хочеш вкрасти для себе й кількох поколінь нащадків – дій сміливо й нічого не бійся. Все що загрожує – звільнення й забезпечена старість у власному маєтку на Середземномор'ї. А якщо пощастить й станеться війна – то вже джекпот! Ти безкарно вигадуватимеш нові мільярдні схєматози й всі отетеріло киватимуть: "А що робити – війна..."
Нинішньому керівництву НБУ феєрично пощастило: війна таки сталася! Ясна річ, держава до неї не була готова: немає нічого окрім заасфальтованих доріг й замаринованого м'яса для шашликів. Конче потрібні гроші для закупівлі озброєнь, яких немає. Але грошей немає також: Велике будівництво, серіали й Президентський університет – то дорогі забавки. Як здобути гроші? Та просто покликати банкірів. Ці ґазди вміють видобувати їх з повітря. Держава запроваджує ОВДП й встановлює кінські відсотки за свої запозичення. Бінго! Гроші в бюджет полилися нестримним потоком. Для приватних осіб це наче не заборонено, але обставлено низкою умов, які здолає лише дуже наполегливий чи дуже багатий. Зате на вулиці банкірів – свято. Єдиним рішенням НБУ банківські установи під час війни миттєво стають казково багатими. Понад рік вони отримують прибутки, яким заздрять торговці нарко.
Навіть фінансово безграмотне населення починає про щось здогадуватися... Важко приховати, що банківські надприбутки "ростуть" з держбюджету, з якого виплачують відсотки по ОВДП. Й жодної копійки з цих мільярдів не піде на дрони й міномети, проте десь у Європі з'являться нові маєтки українських банкірів... Держава вимушена була ввести підвищений податок на збагачення банкірів. Але сьогодні схема продовжує працювати, просто прибутки змінили статус з "мегаприбутків" на скромні "надприбутки".
Банкір-державник мусить весь час демонструвати свою затребуваність, генеруючі перманентні новації. З початком рашистської навали НБУ ввів обмеження на суму, яку клієнт банку може забрати в касі: не більше 100 тисяч гривень на день. Можливо в перші тижні війни це мало сенс: паніка вкладників могла завалити банківську систему. Зараз паніки немає, люди звикли жити в стані війни, банки також. Але обмеження "100 тисяч на день" діє. Це для чого: аби познущатися над клієнтом, чи направити його з легального банківського сектору до тіньового, де таких обмежень немає, але й жодної копійки податків також? При цьому держава начебто стимулює громадян робити необмежені депозитні вклади, гарантуючи повернення будь-якої суми в разі, якщо банк піде з ринку.
А тепер уявімо: людина повірила державі й вирішила відкрити депозит на суму 1 млн.грн. Не рахуйте кількість нулів: на ці гроші навіть не купиш пристойне авто. Отже, людина відкриває депозит, а по його завершенні хоче забрати кревні гроші. Упс... Держава примушує його ОДИНАДЦЯТЬ днів ходити в банк як діти в школу. Гривневий мільйонер може схитрувати й відкрити десять депозитів по сто тисяч в десяти банках. Але потім він буде як скажений бігати по банках й забирати ті гроші – за день не впорається. Скажіть, це знущання над громадянином чи свідома фінансова диверсія? Це прагнення зміцнити банківський сектор чи дії, що сприяють розвитку тіньових фінансових операцій?...
Зменшення маржі з ОВДП банкіри за сприяння НБУ компенсували новою аферою під назвою Постанова Правління НБУ від 28 серпня 2023 року. Аби не вдаватися в деталі: йдеться про збільшення граничної суми, яку громадянин може купити протягом місяця. Вона дорівнює еквіваленту 50 тисяч гривень й йдеться начебто про безготівкову валюту. В дійсності – це звичайна готівкова операція. Й жодного обмеження в сумі в дійсності немає, бо НБУ не створив єдиної бази. Отже, купивши валюту в одному банку, ви можете перейти дорогу й купити стільки ж в іншому, а потім ще в десяти... То нащо це мертве правило: аби познущатися з клієнта банку, чи щоб завантажити роботою банківський персонал?
Ще одна шахрайська схема, запроваджена згадуваною постановою Правління НБУ: хитрі "депозити під купівлю валюти". Клієнту пропонують придбати валюту за привабливим курсом, але для цього слід відкрити депозит на 3-6 місяців з мізерним відсотком на кшталт 0,01%, а фактично – віддати на цей час свої гроші банку задарма. 3-6 місяців він буде крутити ваші гроші, надавати споживчі кредити під 80% й врешті-решт видасть вам валюту за курсом, трохи нижчим за комерційний. Все це "продається" як лібералізація валютного ринку, в дійсності – це ще один спосіб "розводу лохів" банкірами під орудою НБУ. Нагадаю: одна з функцій НБУ – захист громадян від фінансових шахрайств...
Таких схем НБУ за час війни навигадувало безліч. Й всі вони ані чого не поліпшують, окрім зростання статків банкірів.
Додатковий ефект від зусиль невігласів НБУ – постійна метушня й черги у відділеннях банків. Замість єдиного походу в офіс банку клієнт вимушений ходити туди як на роботу, щось мудрувати, повсякчас плентатися з купою готівки в кишенях... Якщо упорядкувати ці стосунки банк-клієнт до меж розумності, можна сміливо скорочувати кількість банківських установ в країні вдвоє. Але ж не для того люди вчилися у фінансових вузах аби потім швендяти по біржах праці: вони зможуть довести свою незамінність. Про те, що скупчення громадян під дахом будь-якої будівлі під час постійної загрози обстрілів – це є додаткова небезпека, в НБУ не чули.
Пересічним громадянам не відомо й не цікаво, що 53% банківського сектору країни належить державі; що найбільші зловживання пов'язані із державними банками й вони є найменш ефективними. Просто спробуйте отримати послугу в "Ощадбанку" й зрозумійте – яке воно є державне керування банком. Громадяни не пам'ятають обіцянок розділити монстр-Приватбанк на дві частини й виставити на приватизацію. Більше того, в умовах воєнного часу держава не втомлюється далі поглинати приватну частку банківського сектору. Останній приклад – одержавлення "Сенс-банку". А нащо нам треба цей суцільний банк у державі, панове? Може "профі" НБУ змогли врятувати бодай один з десяти банків, що проходили процедуру санації?... Не змогли. Вони вміють лише сплачувати бюджетні гроші по зобов'язаннях банків-банкрутів. То нащо потрібні менеджери НБУ, які генерують лише чергові збитки й спустошення бюджету країни, яка стікає кров'ю?
Маємо констатувати: за час війни рівень державного менеджменту у всіх сферах впав нижче плінтусу, й цей загальний безлад поза контролем, а всі хто до цього причетні не несуть жодної відповідальності. Тільки держбюджет й пересічні громадяни мають збитки. Й попри все ті, над ким відверто знущаються банкіри й НБУ, фінансують війну, віддаючи останнє. У держави не вистачає грошей. Бо їх крадуть.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
