Брудні мєнти в красивій поліцейській формі
Щойно. Пост поліції на лівому березі біля мосту Патона. Поліцейське авто стоїть тут з початку війни. Поруч проходить велодоріжка, яка робить крутий поворот саме за авто поліцейського патруля, запаркованому на острівці безпеки. Дуже зручно: поліцейські роблять свою роботу, а їхнє авто захищає велосипедистів під час повороту велодоріжки при переході з тротуару на автошлях. Сьогодні щось помінялося. Поліцейське авто змістилося на 20 метрів вперед й стоїть одним колесом на велодоріжці, іншим – на автодорозі, в самому вузькому, аварійнонебезпеному місці – у проїзді під самим мостом. Ба більше! Одразу за поліцейською машиною припарковане – так саме по-чортячому – цивільне авто. Пішоходи й велосипедисти вимушені штовхатися на вузькому тротуарі. Помічаю біля опори мосту молоду ошатну поліцейську з паперовою філіжанкою кави, яка душено патякає з парубком у цивільному.
Зупиняюся, цікавлюся: з якого дива поліцейське авто з порушенням ПДД блокує рух велодоріжкою й обмежує рух автомобілів? Дівчина жваво відповідає: нам жарко дуже, тому поставили авто в тінь мосту. Увага: на годиннику п'ята вечора, на моєму велокомп'ютері +22 градуси, на небі – хмарки. Ставлю друге запитання: а оце цивільне авто чому запарковане із порушення всього, що можливо? Дівчина оперативно реагує: авто зламалося. Зазначу: аварійка на "зламаній" авто не включена, а дівчина цілком очевидно бреше. Фактично знущається з мене. Водночас починає бикувати її співбесідник-вочевидь залицяльник, який привіз каву.
Що маємо за фактом? А маємо абсолютно нарвану поліцію, яка плювати хоче на закони, на громадян, які роблять зауваження. Й очевидно, поліцейські абсолютно не стидаються й не побоюються покарання. Адже грубе порушення відбувається відверто, біля стратегічного об'єкту, фіксуючись камерами спостереження. Можна стверджувати, що Інспекція з особового складу нацполу просто зайнята двома речами: протиранням штанів й отриманням зарплатні. Реформа часів Згуладзе-Авакова-Наєма-Дєєвої провалена, гроші донорів профукані. Україна замість товстих поганих даїшників отримала красивих молодих поліцейських у чорній формі з філіжанками кави, розбещеними вщент.
Хтось назве мене фанатом Совку й міліції радянського зразку й помилиться. Система була протиправна, але ефективна. В ній служила купа негідників – брудних хабарників й відвертих злочинців. Але було чимало порядних профі, на яких й трималася система. Реформа мала вимити перших й залишити останніх. Натомість ми отримали тих самих брудних мєнтів у красивій формі. Нагадю: з початком військових дій ВСІ працівники поліції, включаючи отих столічних поліцейських із кавою, отримали значні доплати. Оце мабуть головний результат реформи й війни. Якщо хтось заявить, що завдяки реформам ми подолали корупцію, то я йому заперечу. Низка скандалів свідчить: корупції менше не стало. Що логічно: коли поліцейський не відчуває жодної відповідальності за порушення закону, він неодмінно буде корумпований. А коли він аморальний й нарваний як ота моя співрозмовниця, то участь у корупції – це лише справа часу.
Якщо читач вважає, що автор – токсичний скиглик, то він знов помилиться. Я спробував знайти контакти Інспекції з особового складу й прав людини НП ГУ в Києві. Це зробити не легко. Але я роздобув номер грізної служби, втім мені ніхто не відповів. Сподіваюся, що причина єдина: всі працівники інспекції – на фронті. Отже, шанувальниця кави на посту біля мосту Патона може бути спокійною: за наглу поведінку та порушення ПДД людьми у поліцейській формі покарання не буде.
Напрошується висновок: присутність цієї панянки та її колег у лавах нацполу не має сенсу. Маю простий рецепт вирішення проблеми: працівники нацполіції за виключенням незначної кількості оперативних служб та слідства мають принести користь Батьківщині й рушити на фронт. Здорові, молоді, маєте навички викроистання зброї – вперед!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
