Знищення їжі, т.зв. "санкційних продуктів" – прояв богоборчої, сатанинської гордині
На перших же сторінках Біблії говориться про те, що Бог створив всю їжу, яка насичує людину і відновлює її сили. Ця дія Божа є вираз Його любові до нас – всього людства і кожної окремої людини. Не дарма ж серед справ любові й милосердя, що перераховуються Спасителем в описі Страшного Суду, на першому місці йдеться про їжу (Мф. 25: 34-35):
"Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Нього: Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу: Бо я голодував, і ви дали мені їсти..."
Говорячи про насичення голодного, як першу справу любові, Бог Сам проявляє свою любов до людини, наповнюючи світ безліччю того, що втамовує голод. Митр. Антоній Сурожский в бесіді "Стукайте!" цитує слова знаменитого протоієрея Олександра Шмемана: "Вся їжа світу є любов Божа, що стала їстівною".
Виходячи з цього богословського розуміння їжі, як матеріалізованої любові Божої, що можна сказати про знищення їжі – свідоме і демонстративне? У моєму розумінні це знищення "любові Божої, яка стала їстівною" стоїть в одному ряду з публічним богохульством і наругою над святинями.
Руйнування храмів, спалення ікон, плюндрування святинь часто пояснювалося "боротьбою проти зловживань у Церкві" – так поступали і єретики-іконоборці у Візантії, і більшовики в ХХ столітті. Але якими б не були ці зловживання – плюндрування святинь було актом, насправді спрямованим не проти зловживань, а проти Бога, сатанинським бунтом гордині перед Ним. Думаю, що так і тут: чим би зовнішнім не намагалися пояснити знищення їжі, продуктів – внутрішній мотив цього нечестивого повеління походить від сатанинської гордині, що повстає проти любові Божої.
Дискусія – у моєму ФБ.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
