Парламентський тиждень реформ: чотири з великим антикорупційно-держфінасовим мінусом

За результатами парламентського тижня можна чітко сказати – рух у справі законодавчого забезпечення реформ є, але він не задовольняє суспільство, яке привело нову владу до керування країною. Та й не тільки суспільство – міжнародні партнери теж зазначають, що рух у напрямку реформування більше нагадує шлюбні танці тетерука – купа звуків та рухів, але все на місці, без просування вперед.

Ініціатива Реанімаційний Пакет Реформ, як з квітня 2014 року взяла на себе об'єднання ключових незалежних експертів для допомоги у проведенні реформ (розробка законодавчих рішень, просування їх в органах влади та контроль за їх втіленням) традиційно кожного сесійного тижня пропонує депутатам порядок денний. Він включає невеликий (3-5 законопроектів) перелік ініціатив, які, на думку, експертів різних галузей створить законодавчу базу для запуску реформ, або тих, які навпаки можуть суттєво послабити реформаторські потуги. Цього сесійного тижня було запропоновано:

- антикорупційний законопроект 1660д, який би мав зробити роботу Національного антикорупційного бюро більш незалежною, а саме бюро захищеним від колишніх антикорупційних прокурорів, есбеушніків та міліціонерів, для яких корупція стала непоганим методом заробітку;

- два закони про децентралізацію 0908 (загальна концепція регіонального розвитку) та 0915 (законодавча база для добровільного об'єднання громад);

- законопроект про відкриття ВСІХ державних фінансів 0949, метою якого є створення Кабінетом Міністрів України спеціалізованого сайту, де б всі витрати держави та державних підприємств були б як на долоні;

- а урядовий законопроект 1551, який під приводом запровадження електронних тендерів по факту реабілітує всіх тендерних маніпуляторів (компаніям, які були задіяні в тендерних махінаціях і яким заборонена участь в них цим законом поверталися всі права) було запропоновано не включати в порядок денний, а оптимально й взагалі відкликати.

Верховна Рада України виконала завдання громадських експертів на 4 з мінусом (по п'ятибальній системі). 1551 не було включено в порядок денний (хоч і не було відкликано, він і далі в проурядовому комітеті з питань економічної політики, який очолює друг дитинства Прем'єра Андрій Іванчук, який дав йому дуже схвальні відгуки), громади отримали не лише шанс об'єднуватися не за розпорядженням згори, а повністю до власного бачення та бажання (законопроект 0915), а й цілісну картину щодо подальшого розвитку України в напрямку децентралізації (законопроект 0908), а от по іншим двом проектам почалися незрозумілі політичні чи бюрократичні непорозуміння.

Національне антикорупційне бюро так і не стало закритим для колишніх корупціонерів у погонах, навіть не зважаючи на те, що громадські експерти з Центру протидії корупції, Трансперенсі Інтернешнл Україна та інших організацій, які складають основу для Групи антикорупційної реформи Реанімаційного Пакету реформ, пішли на суттєві компроміси з президентською командою, очолюваною Юрієм Луценком. Справа в тому, що очільник фракції "Блоку Петра Порошенка" вніс правки до законопроекту про НАБ, які суттєво посилюють повноваження Президента (Президент не просто погоджує подання обраного незалежною комісією найкращого кандидата на пост голови НАБ, а отримує можливість обирати з 3 запропонованих комісією на вибір), але взагалі не вирішує питання ні можливості потрапляння в НАБ корумпованих чиновників, а також не посилює фінансову мотивацію працівників бюро та інших антикорупційних органів. Шляхом довгої дискусії та переговорів, Луценку (читаймо команді Президента) та експертам (як українським так і міжнародним) таки вдалося вийти на компромісний варіант, але в гру вступили політичні інтереси – Народний Фронт вирішив, що якщо Президент впливає на голову НАБ, то чому б і парламенту не повпливати. А насправді, і Президент, і КМУ, і парламент (а таким чином парламент вдвічі більше, бо саме він формує більшість складу КМУ) мають вплив на обрання кандидата, бо кожна з цих інституцій делегує по 3 людини у комісію по його обранню. Де в реформи втручається політика – реформи зупиняються і можливий "відкат назад". Так і сталося у вівторок, коли парламент спочатку взагалі провалив голосування за 1660д, а потім, за наполяганням спікера Володимира Гройсмана, повернувся і проголосував за основу зі підготовкою до другого читання за скороченою процедурою. Тривога спікера цілковито зрозуміла – реальна боротьба з корупцією ключовий фактор, який дозволить міжнародним донорам прийняти позитивне рішення про подальшу співпрацю з Україною. А через політичні ігрища – ця співпраця під суттєвою загрозою, які і власне ефективність роботи цілого комплексу антикорупційних структур.

Що б вартувало робити політично зрілій владі, націлений на реформи? Президенту – відмовитися від посилення впливу на обрання голови НАБ і погодитися на те що комісія пропонує одного найкращого кандидата на підтвердження і, показавши приклад, звернутися до парламенту з пропозицією припинити політичні спекуляції – вплив на НАБ має бути мінімізований для всіх гілок влади, благо всі підстави для обрання та звільнення голови цієї структури чітко виписані в законі. Що варто очікувати від української влади – довгих беззмістовних дискусій і як результат компроміс не в найякіснішому варіанті, а у політизованому тобто вихолощеному. Малесенька ремарка – в сусідній Молдові збільшення залежності антикорупційного бюро від парламенту призвело до його повної дискредитації, бо голова змушений був прислухатися до думок політичних партій, а не відстоювати лише національний інтерес.

Цікава ситуація і по законопроекту про відкриття державних фінансів 0949, який вже понад два роки гуляє коридорами парламенту. У минулому скликанні він був зареєстрований під номером 2012а Лесею Оробець, Віктором Чумаком та ще рядом депутатів щоб хоч якось висвітлити клептократичні махінації "азарових-януковичів-пшонок-клюєвих". Задум був простий – хороші справи в тіні не робляться, якщо державні кошти витрачаються ефективно, то чому б не показати громадянам як саме вони витрачаються. Звісно законопроект отримав шалений спротив і висів незатребуваний до осені минулого року. Після Революції гідності він таки потрапив у зал, був прийнятий в першому читанні, але в цілому його прийняти не дозволили ті ж таки партнери азарових-клюєвих, які становили більшість у нелюстрованій виборами раді. Рада змінилася, але законопроект блокується простими бюрократичними процедурами. Комітет з питань свободи слова 14 січня підготував законопроект до другого читання і 16 січня передав всі документи в апарат Верховної Ради України, який, до речі, теж би мав всі свої витрати виставляти на загальний огляд, якщо б закон було прийнято. І з цього часу Головне юридичне управління не надало висновку щодо законопроекту. Звісно, все можна пояснити валом законопроектів, які наші плодовиті депутати подають до розгляду в апарат ВРУ, якби не одне але – 0949 вже був розглянутий, затверджений і тому є пріоритетним до розгляду. Тому те що причиною гальмування процесу підготовки його до внесення в зал зали суто технічні проблеми – віриться складно. Так, для втілення положень цього законопроекту потрібні 6 млн. грн., але антикорупційні та експерти у сфері реформування сфери публічних фінансів Реанімаційного Пакету Реформ гарантують – зекономлено буде куди більше, а робота антикорупційних органів стане куди ефективнішою.

Щодо позитивів минулого тижня також варто віднести і прийняття в цілому закону про пробацію (0921), який широко впроваджує практику випробувального терміну замість покарань за легкі злочини, що суттєво наблизить нашу каральну виправну систему до справді виправної європейської, і про прийняття за основу ініціативу по стимулюванню енергомодернізації (комплекс 1313 та 1409), які мотивуються бізнес вкладати ресурс у те щоб зробити власний бізнес більш енергоефективним. Щодо негативів – це все не буде взагалі помічено, бо депутати вкотре взялися ліквідовувати власну недоторканість. Так легко підмінити мляві успіхи на реформаторському шляху, гучними псевдоперемогами на шляху популізму (зараз притягнути до відповідальності автора афери "вишок Бойка", який очолює одну з фракцій реакціонерів у парламенті заважає не його імунітет, а беззубість Генеральної прокуратури, яка не може довести справу вишок до кінця).

Загалом варто заначити, що у справі законодавчого забезпечення реформ не все так погано, особливо коли є скоординована діяльність експертів, міжнародних структур та тих політиків, які щиро прагнуть реформ. А таких достатньо і не лише у новостворенному міжфракційному об'єднанні "Єврооптимісти", а й у більшості фракцій коаліції. Також варто зазначити, що керівництво парламенту, хоч і залежне політично від позицій фракцій, які його делегувало у владу, більш відкрито до роботи з громадськістю ніж всі дотеперішні керівники ВРУ. І Володимир Гройсман, і Андрій Парубій, і Оксана Сироїд активно відгукуються за запити експертів, а от щодо втілення пропозицій – дуже багато залежить від політичних сил, які стоять за ними. Тому часто ініціативи вдаються не завдяки, а всупереч позиціям ключових політичних гравців, на жаль.

Наступний тиждень буде не менш гарячий, бо ВРУ мала б виправити помилки. Принаймні Реанімаційний Пакет Реформ таки вимагатиме щоб Національне антикорупційне бюро отримало потрібну незалежність, а державні фінанси – відкритість. Також будемо продовжувати роботу в сфері реформування Конституції Україні, боротимемося за незалежність судової реформи та ефективність правоохоронних органів, відсутність цензури та деолігархізацію медіа, тобто будемо виконувати Дорожню карту реформ, яку підписали всі фракції більшості та яка стала основою для укладання вже призабутої Коаліційної угоди. І будемо вимагати співпраці не лише від парламенту та Адміністрації Президента, з якими, хай і часто в дискусіях та опонуванні, але діалог є, а й від все ще дуже закритого від громадськості уряду. Тому, не перемикайте.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.