Прозоре фінансування державних інвестиційних проектів для боротьби з економічною депресією
Під час Великої Депресії в США одним з механізмів, яки президент Рузвельт запустив для її подолання стало будівництво доріг. Розрахунок був дуже простий – це і залучення робочої сили, тобто боротьба з безробіттям, це і запуск багатьох суміжних галузей, а у результаті – пожвавлення економічної активності та мобільності населення. І це дало свої результати, як показує економічний розвиток Америки.
Зараз ситуація в Україні дуже нагадує часи 30-тих років XX століття в США: величезний розрив між невеликою кількістю надбагатих (олігархів) та рештою суспільства, важкий стан в економіці зумовлений частково військовими діями на території Донецької та Луганської областей і анексією Криму, а частково – нерішучістю влади у проведенні системних реформ. Тож "план Рузвельта" міг би йо як допомогти Україні, якби не одне але. Фактично ми вже маємо механізми, завдяки яким Рузвельт свого часу запустив депресивну економіку США, а саме державні інвестиційні проекти. Та цей механізм у нас вихолощений, бо зведений або до корупційних схем вибивання депутатами коштів на ремонт доріг чи капітальних будівель (школи, лікарні, тощо) на свої округи (пригадуєте бюджетні дощі на округи Литвина, Єремеєва, Пшонки-молодшого та ще з трьох десятків регіоналів та їх шісток-перебіжчиків), або до банального розбазарювання через сумнозвісне Держагентство з інвестицій та управління національними проектами, яке у часи найбільшого дерибану очолював Владислав Каськів.
З метою очистити механізм державних інвестиційних проектів від корупції та активізувати їх для відновлення української економіки, експертами ініціативи Бюджетна реформа Реанімаційного Пакету Реформ, до складу якої входять представники всіх груп економічного блоку, зокрема Ілля Несходовський, Павло Кухта, Володимир Дубровський, Руслан Бондаренко, Юлія Дроговоз та інші експерти, спільно з народними депутатами, перш за все Ярославом Маркевичем та представниками Міністерства економічного розвитку та торгівлі на чолі з заступником міністра Максимом Нефьодовим було підготовлено законопроект 2258 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів". Цей законопроект є чудовою демонстрацією взаємодії експертів та всіх гілок влади, що демонструє, зокрема, і внесення його урядом.
Світовий банк, розуміючи необхідність та важливість цієї реформи, за попередньою інформацією був готовий підтримати Україну шляхом надання кредиту в розмірі близько 1 млрд. доларів США строком на 25 років під дуже низький процент. Також, уряд Японії після прийняття цього законопроекту готовий надати Україні позику на 300 млн. доларів США, яку наша країна зможе використати для покращення державного управління інвестиційними проектами.
Але все це може не відбутися, бо в ніч з 19 на 20 березня, комітету з питань бюджету ВРУ, який очолює Андрій Павелко (БПП) вирішив залишити можливість депутатам користуватися не національним інтересом, а політичним потребами при розподілі коштів на фінансування інвестиційних проектів. Комітет пропонує збільшити чисельність свої представників у Міжвідомчій комісії до не менше ніж 50%. Таким чином залишиться схема, коли народні депутати, члени бюджетного комітету, матимуть можливість в ручному режимі розподіляти бюджетні кошти. Де вони таким чином опиняться? Правильно, на потрібних округах. Таким чином, традиція політичного підкупу, яка стимулюється мажоритарною системою виборів (яку вже давно всі ключові політичні сили обіцяли скасувати), може зупинити дуже важливу реформу, вихолостивши її.
Реанімаційний Пакет Реформ (заява нижче) закликає народних депутатів не ставити власні політичні інтереси вище національних і звільнити механізм державних інвестиційних проектів від елементів політичної корупції.
Заява щодо загроз політичної корупції у разі прийняття в законопроекту N2258 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів" у редакції, пропонованій комітетом ВРУ з питань бюджету.
Тривалий час мільярди гривень з державного і місцевих бюджетів, що спрямовувалися на інвестиційні проекти, використовувалися неефективно. Зокрема, проекти відбиралися не за принципом їх важливості для соціального і економічного розвитку, як країни так і окремого регіону, а з інших мотивів, часто корупційних. Зокрема, кожного разу перед виборами чи то місцевими, чи то парламентськими, депутати використовували ці кошти з метою непрямого підкупу виборців. Тому часто фінансування проектів нерідко розпочиналося і припинялося через політичні обставини, і мільярди гривень в кращому випадку заморожувалися на невизначений термін, а в гіршому просто розкрадалися.
Пропозиції які були розроблені експертами Реанімаційного пакету реформ у співпраці з представниками уряду та парламенту, створювали механізми захисту державних інвестиційних проектів від політичної корупції, Але за ніч з 19 на 20 березня, перед голосуванням вони були змінені на корупційні що свідчить про небажання депутатів руйнувати політичну корупцію в Україні. Правка яка змінює склад Міжвідомчої комісії, яка здійснює відбір та контроль за виконанням державних інвестиційних проектів, а саме, визначає що кількість її членів має складати не менше 50% членів бюджетного комітету. Таким чином Бюджетний комітет пропонує зробити цей орган повністю залежним від парламенту, політично заангажованим, неробочим і корупційним. Замість того щоб державні інвестиції нарешті стали дієвим інструментом соціального і економічного розвитку України, депутати хочуть залишати їх предметом політичних торгів, підкупу та політичної корупції.
Дана поправка створює загрозу для отримання Україною кредитів на загальну суму 1 млрд. 300 млн. доларів, про готовність виділити яких на дуже вигідних умовах попередньо заявляли міжнародні фінансові організації, а також знижує інвестиційну привабливість державних інвестиційних проектів.
Реанімаційний пакет реформ, в цілому підтримуючи потребу вдосконалення механізму державних інвестиційних проектів для активізації економіки, закликає депутатів зменшити представництво парламенту в Міжвідомчій комісії до 1/3, що зведе до мінімуму ризик політичної корупції та неефективного використання коштів спрямованих на підтримку державних інвестиційних проектів.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
