18 червня 2015, 10:46

Законодавче ожиріння парламенту: трішки реформ і профанація антикорупційної прокуратури на закуску

68 законопроектів заплановано на розгляд Верховної ради сьогодні 18.06.2015 року. Зважаючи на темпи роботи, якщо по 2/3 з них вдасться прийняти конструктивні рішення – засідання буде більш ніж успішним. Але головне в роботі ВРУ не кількість, а якість законопроектів, бо за величиною законодавчої бази ми лише цією сесії перегнали парламент Великобританїі, якщо брати до уваги всю його роботу впродовж – від 13 століття починаючи. А от зміст залишає бажати кращого, бо традицій приймати "зміни до закони про зміни до закону" є однією з характеристик парламентаризму нових демократій.

В списку 68 страв, які планує сьогодні подавати парламентська кухня є дуже корисні, нейтральні та дуже небезпечні. Експерти Реанімаційного Пакету Реформ, проаналізували порядок денний, який планування на початку тижня і випрацювали свої рекомендації щодо голосування для народних депутатів (дивіться на інфографіці) .

Правда, з того часу перелік законопроектів змінився. Подекуди в кращу сторону:

- з порядку денного зник 2567 про сервісні центри в структурі органів внутрішніх справ, який надавав можливість МВС самому придумувати, реалізовувати та контролювати надання певних послуг для населення, такий собі МРЕУ з постійно зростаючим переліком обов'язкових послуг, новий розсадник корупції.

- на включення до порядку денного сесії, тобто розгляд у червні-липні стоїть законопроект про 2087а про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції. Ініціатива не лише знімає бюрократичні та корупційні процедури в тендерах, а й втілює кілька рекомендацій ЄС та СОТ.

- внесено нерозглянутий у вівторок комплекс законопроектів про розбудови інституційної спроможності Національного банку України 2742/2743, який дасть змогу перетворити нашого пострадянського монстра з 11 тис. працівників,на мобільного європейського національного оператора банківської сфери.

Але є й негативні речі, як то:

- відсутність, а відтак перенесення аж на липень початку роботи над змінами до законодавств про місцеві вибори, що зменшує реалістичність впровадження відкритих списків законопроектом 2831-2 на осінніх виборах, тобто повторення сценарію виборів парламентських, проведення їх за старою корумпованою змішаною системою мажоритарка + закриті партійні списки;

- відкладення вже вп'яте законопроекту про дерегуляцію 1069, який впродовж року дає можливість переглянути всі регуляторні функції держави на предмет доцільності існування. І так триває з грудня...

З того що залишилося, є справжні смаколики, які суттєво посприяють проведенню реформ, серед них:

- розроблений експертами групи РПР "Реформа сфери публічних фінансів" на виконання Угоди про асоціацію законопроект 2072 "Про Рахункову палату України", який не лише оптимізує дії державного аудитора, а й запроваджує відкриту конкурсну процедуру обрання голови Рахункової. Верховна рада обирає членів РПУ, а вони серед себе, без політичного тиску та залежності – голову. Ініціатива подана за авторства Президента України, системно доопрацьована в бюджетному комітеті робочою групою на чолі з Іваном Крульком

- запровадження системи електронних петицій 2229 за якої всі органи влади змушені будуть розглядати ініціативи, які набрали достатню кількість підписантів у Інтернеті. Ініційованаий Президентом України, розроблений групою РПР "еДемократія" та командою Дмитра Шимківа запровадить стандарти сучасної прямої демократії, які діють в західному світі та реалізує, хай опосередковано, право суспільства на законодавчу ініціативу

- повернення недержавним організаціям та благодійним фондам статуту неприбутковості 2049, яке було помилково у них забране під час лихоманкових змін Податкового кодексу при формуванні бюджету 2015. Ініціатива депутатів на чолі з Оксаною Продан поверне справедливість, коли з допомоги АТО чи онкохворим дітям не доведеться платити податку

- в самому кінці списку аж 63 важливий євроінтеграційний законопроект 2431 щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, ініціатива групи народних депутатів на чолі Вікторії Пташник та експертів ініціативи Сильніші разом. Прийняття цього законопроекту дозволить захистити підприємців від ручного витискання з ринку рішеннями АМКУ, який в двох однакових випадках може поставити різні суми штрафу, які різняться в рази, або й в одному випадку не побачити порушення. Шкода, що ця ініціатива, яка важлива для залучення інвестиції та активізації співпраці з іноземним бізнесом засунута аж у підвал порядку денного і має мінімальні шанси на розгляд. Дуже сподіваємося, що депутати піднімуть її в порядку денному вище.

А тепер увага – ПРОФАНАЦІЯ РЕФОРМИ.

Законопроект 2667 щодо реформи прокуратури, авторства Юрія Луценка, Олександра Грановського, Сергія Алексеєва та Леоніда Ємця, пропонує запровадити таку систему призначення керівника антикорупційної прокуратури, яка поставить його в повну залежність від Генерального прокурора Шокіна (5 членів комісії по обранню делегує ГПУ, 5 парламент, 1-2 з яких БПП, тобто ГПУ матиме 7 гарантованих голосів в цій комісії) . Автори законопроекту хочуть залишити цю сферу нереформованою, бо саме незалежність та самостійність цього підрозділу прокуратури є критичним для її ефективності за оцінками міжнародних експертів та українських антикорупційних активістів. У нас є шанс врятувати реформу – в зал буде внесення правка Єгора Соболєва N7 (або Віктора Чумака N10, які є ідентичними по суті) яка пропонує наступний формат комісії, яка обиратиме антикорупційного прокурора: 7 членів делегує парламент, 3 Генеральна прокуратура. Тобто парламент, як найбільш відкритий з гілок влади бере на себе відповідальність за контроль антикорупційної діяльності. Це не ідеально, але краще, ніж коли Генпрокуратура, яка не змогла знайти причин для арешту Клюєва, аж доки він не втік, яка з мільярдів корупційних коштів режиму Януковича за рік змогла повернути лише 5 тис. буде мати монополію та контроль за антикорупційною діяльність, а точніше бездіяльністю в межах структури.

Роботи багато, дуже важливо пильно стежити щоб законодавче забезпечення реформ не перетворилося на клепання пустушок або й псевдореформ, як це намагаються зробити з прокуратурою ось вже тривалий час. Тому – пильно стежимо за руками, щоб нас не розвели як котять і законодавча солянка не стала отрутою.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Операція "Тоталітаризація". Як влада намагається стежити за українцями

Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн Українська влада не втомлюється щодня доводити свою некомпетентність та приймає дедалі більш абсурдні рішення...

Запобігати чи карати. Яку тактику обирає уряд?

У сюрреалістичному серіалі "Українська влада проти коронавірусу" новий епізод – "Кара без злочину" В чому ключова помилка уряду при введенні карантинних заходів? В тому що він намагається за свої недопрацювання карати громадян...

Коронавірус та адекватність заходів запобігання епідемії

Як вже відомо, зараз міжфракційна група на базі Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацьовує пакет рішень щодо запобігання епідемії коронавірусу...

Про Сивохо, Данілова та "приватну позицію" радника Секретаря РНБОУ

Радник офіційної особи чи то на державних, чи то на громадських засадах ніколи не буде сприйматися як приватна особа. Просто подивіться інформаційні повідомлення – проросійську мірну платформу створює не громадянин Сивохо, а саме радник Секретаря РНБОУ Сивохо (співпадіння прізвищ не випадкове, це одна людина)...

Правда і маніпуляції щодо відставки генпрокурора або хто зупиняє реформу ГПУ

Ініціатори висувають претензію, що генпрокурор провалив роботу щодо посадки топ-корупціонерів і навіть називають конкретні справи: справа Садового, справа короля контрабанди Альперіна, справа Мангера, тобто не активий у намаганні знайти відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк?" Упустимо що справи по топ-корупції веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а рішення про посадки приймає суд...

Гра в довгу: сценарію швидкого миру немає. Його блокує Росія.

12 пунктів мюнхенської змови, "формула Штайнмаєра", Мінськ-2,3 та іже з ними – плани написані для України без України. Але це на нас напала Росія, це у нас окуповано Крим та окремі райони Донбасу...