Реформи від влади: потрошки і переважно під себе
Минулий тиждень в плані законодавчого забезпечення реформ міг стати поворотним, але, традиційно, не став.
Одна з ключових вимог Революції гідності – зміна корумпованої виборчої системи змішаного типу, де партії заробляють кооптуючи олігархів у закриті списки, а найбагатші з останніх банально купують округи – була... нібито виконана. Чому нібито? Знову ж таки, традиційно для наших "реформаторів" закон змінили, а про реформу забули. Замість відкритих списків, які пропонував законопроект розроблений експертами групи Реанімаційного Пакету Реформ "Виборча реформа", громадянської мережі "Опора", Комітету виборців України, IFES спільно з першим віце-спікером Андрієм Парубієм, керівником групи по розробці змін до виборчого законодавства Олександром Черненком, а також депутатами Наталією Веселовою, Світланою Заліщук, Русланом Сидоровичем, Владиславом Голубом, Сергієм Лещенком, Іванною Климпуш-Цинцадзе, Олегом Лавриком, Андрієм Вададурським, Ярославом Маркевичем, Іриною Сисоєнко, Оленою Сотник, Павлом Різаненком, Оленою Бойко, Вікторією Пташник, Леонідом Ємцем, Тарасом Пастухом законопроект 2831-2, було прийнято кон'юнктурний 2831-3. Він ні разу не відкриває партійні списки, але втілює всі побажання парламентських партій: висувати можуть лише партії та блоки і то до рівня районів та маленьких міст (багато партій мають там осередки? Ви про такі не чули? Зате уявіть який зараз буде попит на франшизу партійних брендів – касу партії можна на роки вперед наповнити), високий прохідний бар'єр для партій 5% від теперішніх 3%, для блоків 7%. От і не вір тепер в інформацію про переконування команди Яценюка злитися в єдиному блоковому пориві з вже і так Блоком Петра Порошенка. Звісно, можна очікувати деяких правок до цього законопроекту в процесі підготовки до другого читання, але вже точно відомо, що чергова зміна виборчого законодавства відбулася не в інтересах суспільства, а парламентських партійних брендів. Саме тому її так активно підтримувала пропрезидентська частина Блоку Петра Порошенка, Батьківщина та Радикальна партія Олега Ляшка, партії без структур на місцях, але з топ-лідерами, рейтинг яких фактично повністю перетікає в рейтинг їх партій-фан-клубів. Можна тішити себе заспокійливим "зате ми змінимо корупційний законопроект про місцеві вибори Януковича-Портнова", але самозаспокоєння призводить лише до одного – втечі від реальності.
При цьому по всім іншим показникам парламентський тиждень став більш ніж продуктивним:
- прийнято в цілому 2591 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення прозорості видобувних галузей в Україні. Його ініціаторами виступили експерти ініціативи "Сильніші разом", DIXI Group, групи РПР "Реформа енергетичної сфери" разом з депутатами Ольгою Бєльковою, Миколою Мартиненком, Олександром Домбровським, Вікторією Войціцькою, Тарасом Батенком, Оксаною Продан, Олексієм Мушаком, Олексієм Рябчиним та Наталією Кацер-Бучковською. Якщо Президент не гальмуватиме з підписом, а уряд з виконанням, то вже восени ми отримаємо звіти Укрнафти, Укргазвидобування та всіх інших видобувних компаній у відповідності з міжнародними стандартами. А відтак можна очікувати приходу інвестицій, створення робочих місць, розвитку галузей та компаній в них.
- також в цілому прийнято 2742/2743 проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України. Серед усіх інших позитивних новацій, запропонованих ініціаторами (Президент України, група реформаторів в лава НБУ, експерти групи РПР "реформа фінансового сектору) " хочеться виділити створення умов, коли НБУ може оптимізувати свою структуру. Навіщо нам 11 тис. працівників НБУ (в Європі аналогічні банки мають кількасот працівників, але ефективність їх в рази вища, бо один одному не заважають), університети, лікарні, аптеки в цій структурі? Тепер від цього непрофільного сміття цілком можна відмовитися, що і буде зроблено найближчим часом.
- в першому читанні прийнято законопроекти, які відкриють нам реальну систему власності ЗМІ (1831), закріплять на законодавчому рівні відкритість комітетів ВРУ та всього парламенту (1591) та допоможуть подолати кнопкодавство, введенням реальної відповідальності за нього, як то відсторонення від роботи з вираховуванням зарплати, позбавлення посад у комітетах та міжнародних делегаціях ВРУ (1895). Слідкуємо разом, що ці справді необхідні ініціативи не були вихолощенні до другого читання.
Шкода, не встигли розглянути вже вчергове такі важливі ініціативи, як встановлення нових європейських правил для діяльності державного аудитора Рахункової палати (2072), запровадження е-петицій (2299), повернення статусу неприбутковості громадським організаціям та благодійним фондам (2049), захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів (вимога Угоди про асоціацію з ЄС, законопроект 2431), дерегуляція (1069). А до закінчення сесії всього два пленарні тижні.
Звісно, є шанс на подовження роботи цієї сесії, бо треба і пакет реформі міліції добити (ідея форсувати, на щастя, не пройшла, і робоча група на чолі з Екою Згуладзе таки намагається знайти консенсус і це дуже обнадіює), і запустити конституційну реформу принаймні в галузі децентралізації (чекайте активізації цієї теми під День Конституції 28 червня, люблять у нас церемоніальність, візантійська спадщина дається взнаки).
"Не можна відкладати реформи. Вікно можливостей завжди дуже швидко може закритися. Не йти на компроміси. Тому що компроміси завжди потім вдаряють. Тому моя порада – поспішати, бути радикальними і знати, куди рухатися, і рухатися дуже швидко. Ні в якому разі не треба прогинатися. Головне, щоб була чітка ідея і енергійний рух. А коли є ідея, люди самі приходять", – казав ікона стилю реформування для наших можновладців Мікаель Саакашвілі. Чогось згадалося...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
