Суворі реформатори – реформують те, що вже відреформували, часом і не один раз

Традиційний день реформ четвер 2.07 у Верховній Раді України обіцяє бути неоднозначним. Бо поруч з дуже потрібними законами, які на думку експертів Реанімаційного Пакету Реформ забезпечать законодавче поле для позитивних змін у тій чи іншій галузі управління є і ті що потребують суттєвого доопрацювання, і в яких позитивні норми переплітаються з суто лобістськими ініціативами, і законопроекти, що містять суттєві корупційні ризики та можуть загальмувати реформи.

Почнемо з останніх, бо їх менше, але від того вони не менш небезпечні.

В загальному комплексі ініціатив щодо реформування правоохоронних органів намішаний просто вибуховий коктейль. Поруч з вже перезрілими, необхідними до прийняття, хоч і дуже далекими від ідеалу законами "Про Національну поліцію" (2822), "Про муніципальну варту" (2890), "про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (2562) до яких і досі є ряд зауважень, але прийняття яких є необхідним, щоб запустити реформи у сфері де вони чи не найпотрібніші, є і чорні діри. Це, перш за все, "про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України" (2567/2568), який пропонує апгрейд корупційних МРЕУ. Ці нові "сервісні центри" самі собі встановлюватимуть перелік сервісів для населення, ціну на них та контролюватимуть якість надання послуг (мрія Могильова-Захарченка – бездонна кормушка). По-друге, це пустий за своєю суттю, оскільки регулює відносини у сфері окремо взятого міністерства "Про органи внутрішніх справ" (2561). Він містить ряд небезпечних положень, але загалом просто не потрібний за своєю суттю. За такою логікою парламентарі будуть створювати під кожне міністерство окремий закон, хоча все набагато простіше – змінити та осучаснити закон про Кабінет Міністрів України (ініціативи з грудня представлені експертами групи РПР "Реформа публічної влади" на чолі з директором Центру політико-правових реформ Ігорем Коліушком, але досі не внесенні на розгляд, через погодження в АП та КМУ).

У сфері реформування прокуратури теж очікується дуже негативний крок – поставити у повну залежність Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру від Генерального прокурора (читай Президента України). Відповідно до пропозиції законопроекту 2667 "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень) " антикорупційного прокурора призначає комісія де 5 представників ГПУ і 6 від ВРУ (читай 5 ГПУ + 1-2 від БПП, тобто теж ГПУ). Пропозиції Єгора Соболєва та Віктора Чумака (3 від ГПУ та 7 від ВРУ) комітет провалив. Депутати дають Президенту повний контроль над антикорупційним слідством. Чому це небезпечно? Через два прізвища – Ярема та Шокін. За них вдалося повернути нажитих корупційним шляхом лише 5 тис. з мільярдів які вкрадено, а ті фігуранти справ по яких навіть дочекалися подання щодо притягнення до відповідальності банально втекли з країни (Сергій Клюєв, Голова Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко).

Є правда і ложка меду в дьогті напів чи квазіреформ правоохоронних органів – створення Державного бюро розслідувань, яке зніме з прокуратури непритаманне їй слідство у кримінальних справах. Український аналог ФБР планується створити відповідно до законопроекту N2114 "Про Державне бюро розслідувань". Як показує практика, лише новий орган з новою системою конкурсного призначення всіх керівних посад (у Нацполіції, наприклад, пропонувалося до останнього моменту конкурсне обрання лише на молодші керівні посади, дивна система) зможе забезпечити нову якість слідства. Тому ініціатива, розроблена експертами групи РПР "Реформа правоохоронних органів", Центру політико-правових реформ та депутатами Андрієм Кожем'якіним, Миколою Паламарчуком, Віктором Королем, Волоимиром Мисиком, Павлом Костенком, Віталієм Купрієм, Владиславом Бухареєвим, Володимиром Соляром, Романом Мацолою, Віктором Розвадовським, Оленю Сотник та Віктором Чумаком) справді вийнято якісно роботи на фоні інших лобістських та недоопрацьованих реформаторських ініціатив у системі правоохоронних органів.

З лобістських законопроектів варто відзначити спробу повернути у засоби масової інформації рекламу пива (законопроекти 2971, 297101 та 2971д "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення регулювання виробництва та обігу пива"), загорнуті в справді необхідне спрощення ліцензування. Вітання здоровому молодому поколінню, бо не старші на таку рекламу ведуться. Важлива ініціатива в країні, яка займає друге місце по пивному алкоголізму в Європі.

Не можна не згадати і про лобістський законопроект "Про місцеві вибори" 2831-3, який запроваджує партійну мажоритарну (хоч авторами подавався як виконання положень Коаліційної угоди про відкриті партійні списки), але є сподівання, що на нього голосів не знайдеться. Бо як Юрій Луценко, Вікторія Сюмар, Юлія Тимошекно, Олег Ляшко та Олег Березюк будуть пояснювати виборцям, чому переможець на окрузі не став депутатом (оскільки його партія не набрала 5% по всій адміністративній одиниці) і як це підірве і без того слабкий рівень довіри між владою і суспільством – не зрозуміло.



А тепер про позитиви:

- є шанс здобути європейського формату Рахункову палату, де керівник призначається не за квотами партій, а обирається членами РП поміж себе (2072 "Про Рахункову палату"). Розроблений експертами групи РПР "Публічні фінанси", Центру політичних студій та аналітики, спільно з народним депутатом Іваном Крульком та поданий Президентом України

- є шанс на запровадження е-петицій (2299 "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції"), коли влада змушена буде реагувати на пропозиції громадян, які наберуть 50 тис. підтримки. Розроблений командою заступника голови Адміністрації Президента України Дмитра Шимківа за участі експертів групи РПР "Електронна демократія"

- повернути неприбутковість НГО (2049 "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій"), але при цьому не спростити життя благодійним організаціям, не дати їм можливості більш ефективно допомагати АТО, онкохворим та іншим потребуючим (є відповідні правки Оксани Продан, які не підтримані комітетом). Але навіть у цьому форматі ініціативи експертів груп РПР "Податкова реформа" Українського незалежного центру перспективних досліджень та депутатів на чолі з вже згадуваною Оксаною Продан має виправити недолугості непродуманих податкових змін, які відбулися у грудні

- є шанс запровадити цивілізовані правила електронної комерції (0957 "Про електронну комерцію", який ще у минулому скликанні був підтриманий групою "Дерегуляція" РПР та поданий групою депутатів на чолі з Ольгою Бєльковою, Павлом Різаненком та Оксаною Продан

- відкрити реальних власників медіа (1831 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення"), за ініціативи групи РПР "Медіа Реформа", експертів Інституту Медіа Права та депутатів Миколи Княжицького, Вадима Денисенка та Вікторії Сюмар.

- встановити європейські норми накладання штарфів Антимнонполіьним комітетом, що є вимогою Угоди про асоціацію в сфері формування Зони вільної торгівлі (2431, "Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції"), завдяки напрацюванням експертів ініціативи РПР "Євроінтеграція/ЗВТ", ініціативи "Сильніші Разом" та групи депутатів на чолі з Вікторією Пташник.

- запровадити практику цивілізованого податкового компромісу з авансових платежів (2795 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування податкового компромісу до щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств"), відповідно до пропозицій групи РПР "Податкова реформа" та народних депутатів Ніни Южаніної, Оксани Продан, Тетяни Острікової та Роберта Горвата

Правда, більшість позитивних ініціатив у кінці порядку денного, тому чи дійдуть до них руки в законодавчих реформаторів – питання відкрите. Бо такі вони, суворі українські законотворці. Крок вперед і три назад, так щоб стрибок на місці теж виглядав за реформи.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.