Поволі розкочегарюються, або про результати першого пленарного тижня 3 сесії

Трагічне завершення попередньої сесії, на жаль, не дуже вплинула на активність Верховної Ради України. Надалі реально продуктивним днем роботи під час пленарних засідань залишився четвер. В інші дні лише спорадичні спалахи активності. Є сподівання, що це пов'язано з акліматизацією після неоголошених канікул. Навіть на важливі законопроекти ледве назбирувалися необхідні голоси, часом лише на один більше необхідного мінімуму. Та все ж, певні здобутки є.

Нарешті прийнято в цілому такі законопроекти:

0957 "Про електронну комерцію". Ольга Бєлькова, головний мотор просування цієї ініціативи в парламенті, наголошує: "Основна мета документу – дати поштовх розвитку електронної комерції на внутрішньому ринку України. Своїми нормами законопроект пропонує визнати електронну форму правочину одним із підвидів письмової форми, дозволити суб'єктам електронної комерції використовувати електронні форми та електронні комерційні повідомлення для вчинення правочинів на рівні з іншими більш класичними формами та використовувати їх для звітності, ведення обліку та захисту прав сторін правочину". По факту законопроект легалізує, вводить в юридичне поле поняття електронної комерції, яка вже давно є реальністю та динамічно розвивається. Співініціаторами закону ще з минулого скликання є Наталія Агафонова, Оксана Продан, а з депутатів які зараз не в парламенті Андрій Шевченко та Павло Розенко. З громадськості у розробці та просуванні проекти приймали участь експерти групи Дерегуляція РПР, ініціативи "Easy Business".

1831 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення" авторства народних депутатів Миколи Княжицького та Вадима Денисенка, доопрацьований за участі не лише профільного комітету на чолі з Вікторією Сюмар, а й групою РПР "Медіа-реформа" та експертами Інституту Медіа Права. Головна мета – прозора медіа-власність, а відтак її деолігархізації і вже точно зменшення впливу російського політичного капіталу. Важливо відзначити роль Першого віце-спікера парламенту, який відіграв ключову роль в тому, щоб цей законопроект не лише був включений до порядку денного, а й проголосований. Це вже не вперше важливі антикорупційні та антиолігархічні законопроекти проводяться за активної участі Андрія Парубія.

3008 "Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо організації проведення перших виборів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", авторства Тараса Юрика та Романа Заставного. Ця ініціатива дозволить провести вибори у нові територіальні громади навіть там, де місцеві обласні ради суто з політичних міркувань (в Тернопільські області, де раду контролюють "свободівці", та на Закарпатті, де величезний вплив людей Балоги) не хотіли проведення виборів до нових адмінодиниць, чи там, де просто немає обласних рад, які б мали звертатися до ЦВК щодо оголошення перших виборів у нові тергромади (Донецька та Луганська області). Оскільки до обрання органів управління нових громад прив'язана передача ширших повноважень та коштів на їхнє виконання, то власне зняття політизації процесу була дуже нагальна і доречна. Президент увів в дію Закон одразу ж в день його прийняття (4 вересня), за день до оголошення виборів.

На жаль, Рада не встигла розглянути законопроект 2087а "Про внесення змін до деяких законів України у сфері державних закупівель щодо приведення їх у відповідність з міжнародними стандартами та вжиття заходів з подолання корупції", який дасть змогу українським компаніям брати участь у закордонних тендерах на рівних умовах з місцевими фірмами (ринок цих закупівль у 2015 році оцінюється 3 1,7 трлн. Доларів), а також 2431 "Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції", що має на меті встановити правила накладання штрафів АМКУ відповідно до міжнародних стандартів. Характерно, що ці два законопроекти вже не перший раз залишаються без розгляду. Чомусь парламент блокує такі важливі стимули для розвитку економіки...

Була в переліку вимог Реанімаційного Пакету Реформ на минулий пленарний тиждень і пропозиція закрити кадрові питання, а саме делегувати від парламенту представників до комісії:

- по обранню керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (7 представників);

- співробітників реформованих прокуратур (5 комісій по 3 представники);

- членів Національного агентства з питань запобігання корупції (1 представник).

Дякуємо Єгору Соболєву та комітету з питань запобігання і протидії корупції за прийняття рішення по суті, а саме рекомендацію фракціям провести зустріч із кандидатом на посаду у комісії по призначенню членів НАЗК Володимиром Сущенком. На жаль, по іншим комісіям комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на чолі з Андрієм Кожем'якіним вирішив піти іншим шляхом і зібрати пропозиції від фракцій до 14 вересня. Дуже сподіваємося, що фракції виходитимуть не з міркувань збереження політичного впливу на новореформовану прокуратуру, а з професійно-експертного рівня кандидатів. І вже перші позитивні зрушення є: з ініціативи Андрія Парубія фракція "Народного фронту" розглядає можливість запросити до комісії по обранню керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Джованні Кеслера, генерального директора Європейського управління боротьби з шахрайством, Мері Батлер, заступника голови відділу конфіскації активів та протидії відмиванню грошей Міністерства юстиції США та Олексу Шалайського, співзасновника сайту "Наші гроші". Також є інформація, що фракція "Самопоміч" теж орієнтуватиметься на пропозиції громадськості, ініційовані Центром протидії корупції.

Щодо Центральної виборчої комісії, тобто ситуації, коли у 12 з 15 її членів термін повноважень закінчився ще весною 2014 року, то влада ігнорує всі заклики громадськості почати процедуру їхньої заміни. Мабуть, напівлегітимна ЦВК, яка "освятила" фальшування виборів 2012 року, чомусь вигідна владі більше. Тому на цьому напрямку боротьба триває.

Дуже сподіваємося, що наступний пленарний тиждень (14-18 вересня) буде куди продуктивніший. Щоправда, шансів, що на ньому розглянуть законопроект про реформу державної служби 2490 та автономізацію закладів охорони здоров'я 2309а, не багато – депутати профільних комітетів ніяк не зберуться на розгляд, немає кворуму. Зате є шанс на прийняття 2087а про тендери, 2016а про особисте голосування в місцевих радах та ряд інших з пріоритетного переліку законопроектів РПР.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.