7 жовтня 2015, 10:42

Чергова атака на ефективність реформи державної служби

Три робочі дні поспіль дуже ефективно та по суті працює комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування на чолі з Сергієм Власенко. З п'ятниці по вівторок вже розглянули 1293 з 1306 правок до Проект Закону про державну службу, розробленого експертами Реанімаційного Пакету Реформ, Центру політико-правових реформ, Нової країни, Професійний уряд, Цільової команди Реформа державного управління, Національної ради реформ, вичитано, звільнено від лобістських та ретроградських пропозицій. Остаточний ривок заплановано на сьогодні. Є шанс що ця реформа, "реформа N1" зважаючи на її системність та важливість (не змінимо чиновників, не змінимо управління державною, то ж всі інші реформи буксуватимуть), таки отримає законодавчу базу. Ну і як наслідок ми матимемо:

1) виключно конкурсний добір на усі посади державної служби;

2) відмежування від посад державної служби інших посад – політичних, патронатних, обслуговуючих тощо;

3) обмеження політичної діяльності державних службовців;

4) особлива увага добору і захисту вищого корпусу державної служби;

5) підвищення сталої частки (посадового окладу) в структурі оплати праці державних службовців.


Але є одне але. Формальний ініціатор законопроекту Кабінет Міністрів України, представники якого довший час взагалі не реагували на те що реформа відлежується в шухляді без руху в Парламенті, вирішив зарезервувати за міністрами право призначати і звільняти керівників департаментів та окремих відділів. Відповідно до пропозицій громадськості, ці призначення та звільнення має здійснювати, за результатами відкритого конкурсу, державний секретар.

В чому різниця? В підходах: міністр персона політична, делегується коаліцією, керується "політичною доцільністю", матиме спокусу політично впливати на керівників департаментів, а держсекретар посада не політична, адміністратор-управлінець, який керується інтересами структури (детальніше в інфографіці).





Ми закликаємо представників КМУ припинити спроби ускладнити реалізацію принципу політичної незаангажованості управлінської вертикалі державних службовців і не ставити її в залежність політичної боротьби. Депутатам комітету та всьому депутатському складу бажаємо зваженого рішення для повноцінного запуску "реформи N1".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Операція "Тоталітаризація". Як влада намагається стежити за українцями

Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн Українська влада не втомлюється щодня доводити свою некомпетентність та приймає дедалі більш абсурдні рішення...

Запобігати чи карати. Яку тактику обирає уряд?

У сюрреалістичному серіалі "Українська влада проти коронавірусу" новий епізод – "Кара без злочину" В чому ключова помилка уряду при введенні карантинних заходів? В тому що він намагається за свої недопрацювання карати громадян...

Коронавірус та адекватність заходів запобігання епідемії

Як вже відомо, зараз міжфракційна група на базі Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацьовує пакет рішень щодо запобігання епідемії коронавірусу...

Про Сивохо, Данілова та "приватну позицію" радника Секретаря РНБОУ

Радник офіційної особи чи то на державних, чи то на громадських засадах ніколи не буде сприйматися як приватна особа. Просто подивіться інформаційні повідомлення – проросійську мірну платформу створює не громадянин Сивохо, а саме радник Секретаря РНБОУ Сивохо (співпадіння прізвищ не випадкове, це одна людина)...

Правда і маніпуляції щодо відставки генпрокурора або хто зупиняє реформу ГПУ

Ініціатори висувають претензію, що генпрокурор провалив роботу щодо посадки топ-корупціонерів і навіть називають конкретні справи: справа Садового, справа короля контрабанди Альперіна, справа Мангера, тобто не активий у намаганні знайти відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк?" Упустимо що справи по топ-корупції веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а рішення про посадки приймає суд...

Гра в довгу: сценарію швидкого миру немає. Його блокує Росія.

12 пунктів мюнхенської змови, "формула Штайнмаєра", Мінськ-2,3 та іже з ними – плани написані для України без України. Але це на нас напала Росія, це у нас окуповано Крим та окремі райони Донбасу...