Реформаторський стравопис на сьогодні: децентралізація, державна служба, екологія, наука.
Вчергове система роботи парламенту перетворює четвер на базовий день законодавчого забезпечення реформ. У сьогоднішньому стравописі чи то пак меню парламентарів просто розмаїття смаколиків: від децентралізації та реформи державної служби до екології та науки. Правда зведення таких важливих речей в одну законодавчу миску реально зменшує шанс того, що вдасться не лише спробувати, а й справді серйозно зайнятися всіма темами. Бо в справі реформ, як не дивно, усі страви перші.
Отож розпочне сьогодні Верховна Рада України з улюбленої страви Володимира Гройсмана (та й не тільки) – з децентралізації. Цього разу парламент передасть місцевим органам влади фінанси для забезпечення надання адміністративних послуг (2981), здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (2982), здійснення реєстрації громадських організацій, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (2983). З цього пактеу, підготованого народними депутатами, експертами Міністерства юстиції та групи "Реформа публічної служби" ініціативи Реанімаційного Пакету Реформ, перш за все Центру політико-правових реформ, на жаль, цього разу не буде розглянутий 2984 про власне передачу адміністративних послуг на місцевий рівень (реєстрація та зняття з місце проживання, витяги з Державного земельного кадастру, тощо). Профільний комітет Сергія Власенка лише вчора схвалив його до другого читання, відтак розгляд по суті відбудеться вже в грудні. Ще одне недопрацювання – у 2982 не вказано дату коли ці повноваження мають бути остаточно передані на місцевий рівень, а відтак під кожну громаду їх треба буде передавати персонально, рішенням КМУ. 11 тис. рішень і можливість або затягнути передачу, або завалити уряд непритаманною технічною роботою. Тому було б добре таки внести чітку дату.
Натомість це у парламентарів буде шанс зробити більшість голосувань місцевих рад персональними відповідно до законопроект 2016а, зіінційованого експертами групи "Децентралізація" РПР та депутатами Ганною Гопко, Сергієм Власенком, Сергієм Лещенком, Мустафою Наємом, Наталією Кацер-Бучковською, Юрієм Бабієм, Віктором Романюком, Романом Заставним, Оксаною Продан. Також почати роботу над створенням на місцевому рівні молодіжних центрів, які окрім всього іншого відповідатимуть і за національне-патріотичне виховання молоді. Цю ініціативу представлено у законопроекті 1248, підготованому експертами ініціативи "Реформа молодіжної політики" за участі профільного міністерства, комітету та поданого групою депутатів: Іваном Крульком, Андрієм Лозовим, Анною Романовою, Олегом Петренком, Олександром Кодолою та Валерієм Пацканем.
Наступним, а за важливістю, напевно, і першим законопроектом є реформа державної служби 2490, теж урядовий. По ньому сказано багато, ключова дискусія зараз триває навколо розмежування посад міністра (політична посада, призначається за квотою партій коаліції) та державного секретаря (управлінця, призначається в результаті відкритого конкурсу). Зараз урядовцям дуже посміхається тактика Кучми, який впровадив посади держсекретарів, але не наділив їх повноваженнями, тим самим вихолостивши. Є величезне сподівання, що цього разу парламент не піде на поводу в сучасних кучм і таки втілить реформу, підтриману не лише громадськістю, а й міжнародними партнерами.
Дуже великі шанси розпочати законодавче забезпечення реформи сфери охорони довкілля на основі європейських норм та підходів, підтримавши законопроект 2009а "Про оцінку впливу на довкілля", спільної ініціативи народних депутатів Ірини Геращенко, Ігоря Кононенка, Олексія Рябчина, Остапа Єднака, Ганни Гопко, Миколи Томенка, Івана Рибака, Анатолія Диріва, Павла Дзюблика. У розробці даного проекту приймали участь не лише експерти профільного міністерства й українські експерти, об'єднанні в групу "РПР-Довкілля", а й міжнародні інституції у сфері екології.
А реформі науки та науково-технічної сфери сьогодні парламент має змогу дати потужний старт вже з початку 2016 року, прийнявши сьогодні ініційований Міністерством освіти та науки, якісно опрацьований комітетом на чолі з Лілією Гриневич та експертами від громадськості законопроект 2244а. Нова система стосунків науки та влади на основі грантової підтримки наукових команд, а не стін інститутів НАНУ.
Є в стравописі ради і необхідний для судової реформи 2033а "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення окремим категоріям засуджених осіб права на правосудний вирок) ", і 2292 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заміни довічного позбавлення волі більш м'яким покаранням". Тобто планів – громаддя.
Ще б виконання не підвело. Слідкуємо.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
