Голова комітету Андрій Іванчук переконує, що зробить все щоб прозорі закупівлі запрацювали найнайшвидше (редаговане у зв'язку з новою інформацією)
Після появи блогу, мені вдалося поспілкуватися з Андрієм Іванчуком з його ініціативи. Пан Андрій запевнив, що не зважаючи на певні юридичні складності (законопроект 3559 поки не підтриманий залом навіть на включення до Порядку денного сесії) він зробить все можливе в межах Регламенту, щоб нові правила електронних закупівель були втіленні на базі цього законопроекти у найкоротші терміни.
Звісно, окрім слова пана Андрія ми не маємо інших гарантій, що це відбудеться. Але на те політики і публічні особи, щоб їх слова ставали основою для дій. Дякуюємо за початок діалогу, контролюємо процес втілення планів. Нижче текст без змін. За всі оціночні судження та помилкові припущення публічно вибачусь одразу після прийняття законопроекту. Вже зараз можна чітко сказати – хоч і Андрій Іванчук голова профільного комітету і несе, спільно з Міністреством економічної розвитку та торгівлі першочергову відповідальність за прозорість тендерів, пасивність, а часто і заангажованість залу дуже негавтино впливає на це процес. Так буде коректніше, ніж просто наголосити лише на персональній відповідальності пана Андрія.
Боротьба проти розширення дії системи Прозоро на більшість державних закупівель триває.
Керівник комітету, який найбільше мав би дбати за прозорі правила гри та розвиток економіки, звертається до уряду (фото листа нижче) з пропозицією (яка не була погоджена з комітетом, відтак це особиста пропозиція пана Іванчука): зважаючи на наявність різних думок та перш за все не альтернативного, за регламентом законопроекту Альони Кошелєвої пропоную доручити Міністерству економічного розвитку та торгівлі запропонувати нову версію закону, яка б врахувала позитивні новації проекту Кошелєвої (цікаво які – долучення до системи електронних закупівель лише тих державних структур, які цього захочуть, тобто опція на вибір потенційного замовника корупційної схеми?) так і інші пропозиції. Хоча насправді адекватні вдосконалення цілком можна і треба робити мідж першим і другим читанням, не витрачаючи час на листування між урядом та парламентом.
Загалом, банальна спроба заморозити перехід на е-закупівлі ще на півроку-рік (поки підготується, зважаючи що одна зі сторін, а саме тандем Іванчук-Кошелєва, не зацікавлені в швидкому якісному результаті, поки подадуть в зал, поки комітет збереться). Або ще гірше – саботаж при тому свідомий.
Справа в тому, що ряд норм законопроекту Кошелєвої дуже нагадує законопроект 1551, який ще 9 лютого 2015 року той самий Андрій Іванчук всіляко намагався провести через парламент. Правда, тоді його зареєстрували як урядовий. Експертам Реанімаційного Пакету Реформ, спільно з депутатами вдалося завадити цій спробі протягнути відверто корупційні схеми тоді. То ж тепер пан Іванчук намагається просто заблокувати розвиток системи, яка взагалі зведе до мінімуму можливість корупції під час тендерів.
Лобісти схем не мають диктувати свої умови парламенту та Кабінету Міністрів. Тому дуже сподіваємося, що депутати та урядовці не піддадуться на маніпуляції, приймуть 3559 в першому читанні ще цього року і в цілому у січні. Перший крок комітет може зробити вже сьогодні, якщо не послухає свого не вельми щирого, так виглядає, керівника: розглянути 3559 та направити його в зал.
Щоб державні закупівлі відбувалися Прозоро.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
