Візові закони, нові підходи формування/роботи уряду та ефективність законодавчої гілки сьогодні чи вибори завтра?
Головне питання нинішнього сесійного тижня не так звіт уряду під керівництвом Арсенія Яценюка і не так очікуваний розгляд питання про відставку цього уряду. Головне питання не так в зміні персоналій на урядових посадах, а в зміні правил, за якими діє нинішня українська влада. Чи приведуть будь-які зміни в складі уряду до впровадження реформ, які наблизять Україну до європейських стандартів забезпечення рівних прав та справедливого правосуддя для усіх громадян, прозорості та підзвітності дій органів влади, запобігання корупції? Чи будуть реалізовані реформи, включені в Коаліційну угоду, чи вони так переважно і залишаться голослівними передвиборчими деклараціями.
Власне урядова криза не так поставила ці питання на порядок денний, бо вони вже давно обговорювалися, як загострила потребу їх вирішення. Відхід технократів-урядовців таких як Айварас Абромавічус чи Віталій Касько чітко вказує, що політична ситуація розвивається не в тому напрямку що потрібно. Саме тому громадські експерти реформ, з ініціативи Міжнародного фонду "Відродження" минулого тижня звернулися з відкритою заявою та закликом до всіх гілок влади: очистіть державне управління від скомпрометованих осіб та найміть технічний уряд професіоналів, вдоскональте роботу Кабміну законопроектом 2354а, якісно комунікуйте з суспільством та запровадьте якісний закон про вибори. Якщо не вжити перших трьох кроків, четвертий, а саме дострокові вибори парламенту, а можливо і Президента неминучі. Хоч і говорити про їх доцільність вже і зараз, це зупиняти й без того не безпроблемний рух реформ на півроку мінімум.
Від того, яку відповідь спроможеться дати на ці заклики уряд, парламентська коаліція та Президент України, політсила якого, є найбільшою фракцією цієї коаліції, стане зрозуміло наскільки невідворотними є позачергові парламентські вибори. І відповіддю на нього мають стати не чергові заяви політиків, а голосування в парламенті за реформаторські законопроекти, які запроваджують нові здорові правила для української влади та суспільства в цілому.
Щодо порядку денного, то перш за все потрібно виконати домашнє завдання щодо Плану візової лібералізації, а саме вдосконалити законопроекти про Національне агентство з питань управління конфіскованим майном (з.п. 4056), процедуру конфіскації та спец конфіскації (4054), впровадження електронного декларування та звіт у цій формі чиновників вже у 2016 році (3787). До цього пакету Президент додав ще "посилення" незалежності Спеціальної антикорупційної прокуратури (4055), законопроект який спрямований на втілення рекомендацій МВФ. Якщо по першим двом питань немає, бо вони фактично повертають напрацювання погодженні з європейцями, які були вихолощенні депутатами в залі парламенту під час першого розгляду візового пакету, то до е-декларування та законопроекту по САП питань більше ніж відповідей.
Щодо САП, то Президент пропонує з одного боку розширити повноваження Конкурсної комісії, яка тепер матиме змогу подавати не двох кандидатів на посаду керівника САП чи його заступників на розгляд Генеральному прокурору, а лише одного. Але при цьому Шокін чи його наступники матимуть змогу двічі відхиляти ці подання комісії "відповідно до законодавства". Формулювання як для такого серйозного документу більш ніж дивне, бо якого саме законодавства не вказується. Тобто порушив колись кандидат правила дорожнього руху його не можна призначати? Тому або взагалі забрати норму про відхилення, або чітко прописати закони, через порушення яких може Генеральний прокурор відхилити подання незалежної комісії. За інших умов, маючи такі єжовські повноваження Шокін вже цією весною зніме діючого керівника САП та поставить більш лояльну до себе та Президента людину. Інше питання чи погодить таке "унезалежнення" САП МВФ, чи ми отримаємо аналогічну вимогу знову, а з нею і чергове відкладення траншу – питання відкрите. Хто проти повернення єжовщини – запрошуємо завтра на 9.00 висловити свою позицію спільно з активістами РПР біля стін парламенту.
По електронному декларуванню ситуація є складніша. Блок Петра Порошенка, устами лідера фракції Юрія Луценка пропонує прийняти ніби-то погоджений законопроект 3755 Вадима Денисенка (звісно ж члена БПП), який просто скасовує правку Мисика-Деркача і вводить е-декларування у 2016 році. Але є одне але – європейці вимагають ПРАЦЮЮЧОЇ системи електронного декларування, а не запуску її в 2016 році. Тобто щоб чиновники прозвітували за свої прибутки та витрати у е-формі вже за 2015 рік. Упустимо тут питання щодо запуску Національного агентства протидії корупції, про створення якого уряд прозвітував, але з 5-ти членів є лише 2, які ніяку роботу провадити не можуть: ні запустити е-декларування, ні визначити поняття конфлікту інтересів, ні перевірити декларації, ні перевірити цільовість використання партійних фінансів. Але це відповідальність уряду та комісії по обранню членів НАЗК. Парламент же, на нашу думку, цілком може зробити все від нього залежне для запуску е-декларування та заповнення чиновниками декларація в такі формі прийнявши законопроект 3787 розроблений експертами РПР, зокрема Дмитром Котляром та зареєстрований депутатською групою на чолі з Андрієм Парубієм, до складу якої входять Оксана Сироїд, Мустафа Наєм, Світлана Заліщук, Єгор Фірсов, Сергій Лещенко, Альона Шкрум, Ігор Попов та Олексій Рябчин. Зрештою, якщо у депутатів є якісь застереження, то ми цілком підтримуємо дотримання регламенту та голосування за цей законопроект в першому читанні та доопрацюванні його до другого. Ухвалення цього законопроекту стане реальним інструментом для протидії корупції чиновників шляхом моніторингу відповідності їх майна і видатків рівню їх офіційних доходів, яке має здійснювати Національне агентство запобігання корупції.
Також експерти Реанімаційний пакет реформ рекомендують парламенту ухвалити ряд важливих реформаторських законопроектів в сфері ринку газу (N2312а, співавтори Ольга Бєлькова, Олександр Домбровський, Вікторія Войціцька, Ігор Насалик та Наталія Кацер-Бучковська), органів самоорганізації населення (N2466 співавтори понад 10 депутатів усіх фракцій на чолі з Сергієм Власенком), процедуру банкрутства фізичних осіб (N2353а теж понад 10-ти депутатів на чолі з Сергієм Алексеєвим), ефективного управління державними підприємствами (N3062 урядовий, підготований командою Міністерства економічного розвитку та торгівлі, доопрацьований в комітеті) захисту прав засуджених (N2033а співавтори Оксана Сироїд, Віктор Чумак, Ганна Гопко, Олена Сотник, Іван Крулько від депутатів та ряд громадських експертів, зокрема Олександр Банчук та Роман Куйбіда від РПР та ЦППР) та можливість перегляду справ про засудження, які були прийняті за ще на підставі Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року (N2708 співавторства Валерія Пацканя, Миколи Паламарчука, Валерія Іщенка, Роберта Горвата, Віталія Гудзенка від депутатів та експертів РПР (Михайла Серебрякова) та Харківської правозахисної групи Євгена Захарова та Андрія Діденка).
Ні скасування віз, ні права засуджених, ні ситуація на ринку газу та інші сфери не можуть бути заручниками урядової кризи. Але всі шанси що ними стануть. І чим більше таких заручників, тим більше розуміння у суспільства та міжнародної спільноти нездатності цього скликання влади вирішувати проблеми української держави. А найманих працівників які не справляються в кінці кінців міняють. Тому чим менші будуть результати цього тижня, тим ближчі вибори. А відтак ми спільно з Громадською мережею "ОПОРА", Комітетом виборців України, Інститутом виборчого права, IFES та Український незалежний центр перспективних досліджень та інші організації, які займаються професійно питанням виборів починаємо широке обговорення нових правил виборів вже від завтра. Готуй сани влітку, а закон про вибори поки їх не оголосили.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
