Чи допоможе ресторанно-бутікова дипломатія сформувати українську програму в ЄС?

Минулого тижня в Європарламенті вперше в його історії відбувався Український тиждень. З цієї нагоди до Брюсселю завітали не лише Голова ВРУ Володимир Гройсман та понад 60-ть депутатів (керівники фракцій, комітетів та просто представники фракцій), а й потужній десант громадських експертів (вони відвідували столицю Бельгії за підтримки Міжнародного благодійного фонду "Відродження"). Політики більше концентрувалися на презентації та обговоренні напрацювань місії колишнього Президента Європарламенту Пета Кокса для вдосконалення роботи ВРУ. Ми, як експерти Реанімаційного Пакету Реформ (співголови Ради Ігор Коліушко (ЦППР) та Тарас Шевченко (ІМП), члени Ради Оксана Нечипоренко та Михайло Жернаков (судова група), експерт з боротьби з корупцією Дарина Калинюк (ЦПК), міжнародний секретар та організатор поїздки Олена Галушка), вільний від роботи в Європарламенті час присвятили зустрічам з європейськими чиновниками та експертами з метою проговорити співпрацю у реформуванні 4 ключових, на нашу думку, сфер реформування, а саме: судовій реформі, антикорупції, реформі державної служби та виборчої системи.

Photo: © EU2016 – EC – All rights reserved.

В рамках візиту відбулися наступні події:

- зустріч з Європейським комісаром з питань європейської політики сусідства та перемовин із розширення Йоганнесом Ханом та його командою

- зустріч з Європейською групою для допомоги Україні (функція – узгодження та пропозиція політики щодо України, особливо у сфері проведення реформ).

- зустріч з представниками Генерального директорату з питань внутрішніх стосунків, які відповідають за План візової лібералізації

- зустріч з українською командою Європейської служби зовнішньої дії (аналог МЗС в ЄС)

- панельна дискусія в фонді "Відкрите суспільство" "Реформи в Україні: основні напрямки на 2016 рік" для європейських аналітичних центрів, представників посольств країн-членів ЄС в Брюсселі.

Також мали чудову зустріч з українцями, які проживають в Брюсселі, організовану головою Товариства українців Бельгії Ігорем Хохоляком та представницею організації Міст Україна-ЄС Анною Яворською. Вражає, скільки професіоналів працює в європейських інституціях. На жаль, їх можливості використовуються дуже не системно. Як, зрештою, дуже багато інших можливостей.

Наші ключові тези:

- не можна послаблювати вимоги щодо електронного декларування. Прийнятий закон має бути ветований та перероблений відповідно до зобов'язань України перед ЄС

- треба продовжувати супровід нових інституцій (НАБУ, САП, Нова поліція, тощо) бо ми очікуємо спроб їх дискредитації з боку окремих представників влади і, можливо, намірів загальмувати їх роботу

- дуже ціно було б створити спільну слідчу місію з українських та європейських слідчих, для боротьби з відмиванням коштів в країнах ЄС. Бо зараз наші олігархи миють корупційні гроші саме в європейських юрисдикціях. Наявність європейців – гарантія відсутності тиску на українську частину групи та посилення її спроможності

- судова реформа не може обмежуватися лише посилення незалежності суддів. Бо незалежні корумповані суди не менша загроза ніж політично залежні корумповані суди. Тому зміни до Конституції мають розглядатися лише спільно з імплементаційними законами (про трирівневу структуру судів, про процедуру оцінки та призначення судів, тощо)

- дуже бажано було б створити "гібридний" суд, за участі українських суддів та іноземних присяжних для розгляду справ про велику корупцію (юрисдикція НАБУ та САП), порушення прав людини, тероризм, злочини проти людяності

- реформа публічної служби без нових законів щодо КМУ та Центральних органів виконавчої влади буде неповноцінна. Так, нові чиновники мають отримувати вищі зарплати, але нашим партнерам варто підтримувати саме тих, хто був обраний на конкурсній основі за новими правилами під нові, переглянути на предмет доцільності, функції.

- новий закон про вибори за відкритими списками може навіть цей парламент примусити працювати ефективно, бо такої системи виборів, яку важче сфальсифікувати та корумпувати боятимуться, а відтак працюватимуть щоб вибори не наближалися.

Європейська сторона традиційно обережна, традиційно говорить, що ми не можемо вас підміняти, ми порадники та консультанти, але погоджуються про успішність участі Мері Батлер у відборі керівника САП, а Джованні Кесслера у відборі керівника НАБУ. Тому, якщо українська сторона виявить зацікавлення, вони готові розглядати варіант делегування у Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію ГПУ, яка має розглядати призначення та дисциплінарні стягнення в "новій" прокуратурі європейських прокурорів. Ті, хто супроводжував реформи в Румунії та арабських країнах, більш чітко орієнтуються, що просто консультації не працюють. Дуже тішить, що представництво ЄС в Україні цілком поділяє систему більшого включення, хоч і це часто натикається на критику не лише з боку українських політиків, а й поміркованих європейців. Ми просили європейську сторону більше звертати увагу саме на позицію Представництва, а не дорадчих місій. Останні зацікавлені більше в процесі, бо саме для нього і потрібна їх експертність, а працівники Представництва націлені на результат.

Звісно, дуже приємно що українське громадянське суспільство та його роль у реформуванні ЄС розглядає як модельну форму для країн-сусідів і не лише Східного партнерства. Але насправді хотілося б щоб у приклад ставили наші зміни в Україні та наших політиків, як успішних реформаторів.

На жаль, українську програму в ЄС часто формують без українців. І це не так вина нашої дезорієнтованої та недофінансованої дипломатичної служби, як ресторанно-бутікової тактики міжнародних візитів офіційних осіб. Далеко не всі представники влади можуть забезпечити якість формування цієї адженди – на пленарних засідання Українського тижня в парламенті були присутні максимум третина з делегації, яка приїхала (переважно ЄвроОптимісти та представники профільного комітету Ірина Геращенко, Остап Семерак Іванна Климпуш-Циндзадзе на яких лягла величезна частина організаційної та програмної роботи, за що їм велика подяка). Решта традиційно кулуарили: (.

Українське питання звучить в ЄС з достатньо високою частотою. Паралельно з проведенням Українського тижня, російські опозиційні політики, зокрема Касьянов спільно з ліберальними демократами ЄС провели заходи приурочені пам'яті Бориса Немцова. Касьянов заявив про те що Крим має бути поверненим Україні. На виставці Європейського аналітичного центру з 30-ти брошур дві були присвяченні Україні, ще в кількох ми згадуємося в контексті (питання Шенгенської зони, прав людини, Європейської політики сусідства, тощо).

Як висновок – якщо ми хочемо бути в головах європейців, то маємо не приїджати і сваритися тут між собою, чий прем'єр найприм'єристіших і хто більше гальмо боротьби з корупцією, а пропонувати конкретні рішення по найпріоритетніших напрямках. Звісно, і європейцям треба розуміння чому у нас незалежність не є гарантією некорумпованості, але без нас цього розуміння не складеться.

Багато в одній колонці не розповіси, тому запрошуємо журналістів в наступний четвер 10 березня на 10.00 в офіс РПР на вул. Ольгинська 6.Реєструватися можна тут

#боротьбатриває

П.С. По візовій лібералізації. Найближчим часом буде дуже багато інформації у стилі #всьопрапало. Не ведіться – нормальний закон про е-декларації, працюючий НАЗК і буде нам щастя, тобто запуск процесу скасування короткотермінових віз. Так, Нідерланди та ситуація всередині країни впливатимуть негативно, а оскільки процес триватиме 3-4 місяці, то нам їх треба провести зразково-показово. Отут більше небезпек, бо продукувати хороші новини не є спеціалізацією українських еліт. Принаймні так виглядає під час зустрічей з єврочиновниками, які, дуже часто, мають куди більш аргументовану позицію ніж європолітики.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.