3 листопада 2018, 14:25

Кредо на 2018-2020 рік

Україна проходитиме період виборчої лихоманки. Це дуже нормально для демократичних країн. Фактично це стан, коли або народжується нова якість, або стабілізується те що є, або загострюються ознаки суспільних хвороб. Все залежить від того, як пацієнт (суспільство) реагуватиме на цей симптом. Чи проаналізує причини, зрозуміє наслідки і вакцинується від епідеміологічних хвороб, таких як популізм (світовий вірус), совковість/проросійськість (регіональний) та всепропалість. Чи занедбає, сподіваючись на те що "до літа само відпаде". Чи піддасться вірусам.

Жодні лікарі/порадники з-зовні не допоможуть нам в проходженні того чи іншого варіанту. Максимум – підштовхуватимуть до одного з ним. Все решта – наша з вами особиста відповідальність.

Як діяти в таких випадках? Можу поділитися лише власними підходами.

Базовий рівень: не нашкодь. Тобто будь-які дії які збільшують варіант загострень треба мінімізувати. Менше сварок за дрібниці, менше публічної критики без пропозицій. Сварити нас є кому та й великих зусиль тут не треба – ми раді старатися з нашою емоційністю: нам не дай їсти, а дай посперечатися.

Просунутий рівень: допоможи. Підтримати все що несе користь, від найменшого об'єднання для простого результату, до складних процесів, які потребують інвестицій зусиль та часу, але дають з цим часом великий результат. Звісно, зважаючи на свої сили. Ще ніхто не зміг досягнути результату спаливши себе на півдорозі.

Найвищий рівень: оборони. Чітко визначивши ворога, переконавшись що це таки справді шкідник чи окупант, перевіривши власну здатність протистояти йому/їм (за інших умов треба кликати на допомогу, бо дати себе перемогти почесно, але недалекоглядно, якщо є можливість цього уникнути), спрямувати всі зусилля для того щоб ворога таки знищити.

Кожен сам по своїм силами обирає варіант дії. Особисто можна бути ефективним на першому рівні, групою – на другому, командою – на третьому. Але без дії на всіх рівнях не те щоб успіх (в час виборів він завжди визначається якістю запиту та пропозиції, а у нас горе перш за все з першим, а як наслідок і з другим), а й більш-менш спокійний та рівний перебіг виборчої лихоманки малоймовірний.

Я саме з цих позицій завжди обиратиму партнерів для роботи та тези для комікування на наступний період часу. Це моє базове кредо як Громадянина.

#ВласнаПозиція

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Операція "Тоталітаризація". Як влада намагається стежити за українцями

Спроба українського уряду використати сучасні технології для боротьби з поширенням COVID-19 перетворилася на небезпечну й невдалу пародію на досвід розвинених країн Українська влада не втомлюється щодня доводити свою некомпетентність та приймає дедалі більш абсурдні рішення...

Запобігати чи карати. Яку тактику обирає уряд?

У сюрреалістичному серіалі "Українська влада проти коронавірусу" новий епізод – "Кара без злочину" В чому ключова помилка уряду при введенні карантинних заходів? В тому що він намагається за свої недопрацювання карати громадян...

Коронавірус та адекватність заходів запобігання епідемії

Як вже відомо, зараз міжфракційна група на базі Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування напрацьовує пакет рішень щодо запобігання епідемії коронавірусу...

Про Сивохо, Данілова та "приватну позицію" радника Секретаря РНБОУ

Радник офіційної особи чи то на державних, чи то на громадських засадах ніколи не буде сприйматися як приватна особа. Просто подивіться інформаційні повідомлення – проросійську мірну платформу створює не громадянин Сивохо, а саме радник Секретаря РНБОУ Сивохо (співпадіння прізвищ не випадкове, це одна людина)...

Правда і маніпуляції щодо відставки генпрокурора або хто зупиняє реформу ГПУ

Ініціатори висувають претензію, що генпрокурор провалив роботу щодо посадки топ-корупціонерів і навіть називають конкретні справи: справа Садового, справа короля контрабанди Альперіна, справа Мангера, тобто не активий у намаганні знайти відповідь на питання "Хто замовив Катю Гандзюк?" Упустимо що справи по топ-корупції веде Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а рішення про посадки приймає суд...

Гра в довгу: сценарію швидкого миру немає. Його блокує Росія.

12 пунктів мюнхенської змови, "формула Штайнмаєра", Мінськ-2,3 та іже з ними – плани написані для України без України. Але це на нас напала Росія, це у нас окуповано Крим та окремі райони Донбасу...