Тонкі місця "судової реформи" треба поправити
У "судовій реформі" Порошенка було тонка горловина – від не міняв органи, які відбирають суддів. Тому більшість у Вищій Кваліфікаційній Комісії Суддів та Вищій Раді Правосудді становили саме ті судді, очиститися від яких і було метою реформи. Думаючи, що тримаючи їх на повідку, виконавча влада розраховувала на контроль над судами. У результати ми отримали рішення Окружного адміністративного суду Києва про скасування націоналізації Приватбанку, а також Баршівського про заборону українцям користувати лоукостами.
інфографіка Texty.org.ua
"Судова реформа" Зеленського мала на меті розширити цю горловину, перезапустивши конкурс на членів ВККС через створення незалежної комісії, більшу вагу в якій матимуть представники наших міжнародних партнерів. По ВРП чомусь вирішили обмежитися лише частковими змінами, створивши Етичну та дисциплінарну комісію, більшу вагу в якій також матимуть міжнародні експерти і яка може ставити питання про відставку члена ВРП. Замість зміни ВРП (так, для цього треба міняти Конституцію, але чи це проблема для монобільшості?) лише часткові зміни. Але це ще не все...
"Реформа Зеленського" знову створює вузьку горловину бо рішення цих комісій можна оскаржити в... Окружному адміністративному судді Києва. Суді, який скасовує рішення про ліквідацію церкви окупанта, який блоку конкурс на посаду керівника Митниці, який приймає найодіозніші рішення. Чому? Напрошується рішення що саме через цей суд можна заблокувати призначення незручних членів ВККС або навпаки звільнення зручних.
І це не єдина проблема. Окрім нереформованої ВРП, вовчого суду як інституції оскарження реформа пропонує в ручному режимі скоротити кількість суддів Верховного суду вполовину поклавши відповідальність за це скорочення на...нереформованої ВРП:). Так, частина суддів ВСУ резонно викликає питання в громадськості щодо їх доброчесності та професійності. Але чому б не провести перекваліфікацію діючого складу, використовуючи висновки Громадської ради доброчесності і не відсіяти недоброчесних, залишивши гідних? Ні, ми штовхаємо суддів у невідомість. За таких умов першими підуть професіонали з доброю репутацією, бо їм знайти роботу не проблема. А залишаться ті, кого легко контролювати. А до того ж суд, який сьогодні розглядає понад 360 справ в день, тепер ляше під вдвічі збільшеною вагою обов'язків.
Чи це реформа чи імітація? Саме тому фракція Голос рекомендувала – оскарження в Верховному судді, а не в ОАСК, не скорочення кількості, а переофрматування ВСУ на засадах підвищення якості, повноцінний запуск реформи ВРП. І все у співпраці з міжнародними партнерами. Які, до речі, в один голос вимагали не турборежимити "судову реформу" Венеційська комісія погодилася оцінити цей проект. Посли Канади, Британії, Німеччини та ЄС закликали не поспішати, пропонуючи свою допомогу. Їх, як і нас, не почули. Скажіть, яка в них тепер мотивація надавати нам своїх експертів для роботи в комісіях по відбору членів ВККС та очищення ВРП? Уявіть собі рівень ганьби, коли ми звертаємося по допомогу, а нам відмовляють і ми забиваємо собі гол у ворота і в так не легкій геополітичній ситуації.
Українське суспільство заслужило на справедливий суд на справжню судову реформу і повернення довіри до інституцій Верховенства права. Ручних вовчих судів по дзвінку з Банкової ми вже маємо доста.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.