20 травня 2015, 11:10
"Сімейні" сліди зовнішнього боргу
Учора Верховна Рада підтримала урядовий законопроект, який дозволяє тимчасово не платити по зовнішнім боргам комерційним кредиторам.
Український уряд вже довгий час не може домовитись із "комітетом кредиторів", які тримають облігацій на загальну суму майже 9 млрд. дол. Але "комітет" – це надто гучна назва, адже близько половини всіх облігацій знаходилась чи знаходиться в руках однієї компанії – Franklin Templeton.
Ось таку типову картину можна побачити, зайшовши до розділу "Власники" української валютної облігації в інформаційній системі Блумберг:
Franklin Templeton викупила близько половини українського ринкового боргу, в значній мірі завдяки особистому чотириденного візиту Сергія Арбузова та Юрія Колобова до США в 2013 році. Тоді даний візит представлявся як успішний пошук альтернативи фінансуванню від МВФ та Світового Банку, що відмовились працювати із корупційним урядом.
Через 8 місяців після цього візиту фінансовий ринок розірвала новина, що Franklin Templeton викупив 5 млрд. дол. українських облігацій.
Franklin Templeton – це свого роду "компанія-посередник", яка управляє грошима інвесторів. Доволі складно собі уявити, що солідна компанія добровільно піддала гроші вкладників надзвичайному ризику, викупивши масово саме український борг. Ще під час того візиту ходили чутки, що кінцевими покупцями боргу була так звана "Сім'я", яка бачила себе у владі ще багато років. Вкладення крадених коштів у борг українського уряду для "Сім'ї" мав сенс.
Режим Януковича повністю контролював валютні резерви та бюджет країни. При цьому, за українським державним боргом можна було отримати до 10% річних в доларах, та ще й купити ці облігації із значним дисконтом.
Також не виключено, що ще тоді уряд зміг домовитись із росіянами та отримати кошти, нібито від американських інвесторів. У будь-якому випадку, в чисте походження коштів на купівлю українських облігацій у професійних колах багато хто не вірив.
Навіть якщо це не так, то купівля надвеликої частини боргу з боку Franklin Templeton могла бути направлена на отримання де-факто "мажоритарного" голосу в потенційних переговорах з урядом. Володіючи левовою часткою українського боргу, Franklin Templeton може займати принципову позицію та тероризувати український уряд для погашення боргів.
Мої джерела в МВФ стверджують, що висока концентрація боргу в одній компанії була одним із факторів, що змусила Фонд домагатись від України реструктуризації боргів. У МВФ не розуміли, чому всі країни-акціонери Фонду повинні "скидатись" для порятунку інвесторів компанії, що під шалені проценти позичали кошти "злочинній владі".
Судячи із прес-релізу, Мінфін робив спроби напряму поговорити із основним комерційним держателем українського боргу, але отримав відмову. Згідно офіційного сайту Мінфіну: "Міністр фінансів України Наталія Яресько минулого тижня запропонувала провести переговори безпосередньо з одним із відомих членів комітету, але отримала відповідь, що цей кредитор недоступний для спілкування з нею".
Мінфін схиляють до переговорів з "комітетом кредиторів". Цілком очевидно, що такий формат переговорів робить позицію найбільшого держателя боргу публічно більш вигідною.
У зв'язку із цим, прийняття відповідного закону саме під цих комерційних позичальників не стало сюрпризом. Навряд чи такий закон міг бути прийнятий без попереднього погодження з МВФ.
Зрозуміло, що для України повна оплата накопичених за сумнівних обставин величезних та дорогих боргів комерційним установам є неприйнятною. Уряд має підтримку західних країн для проведення відповідної реструктуризації. "Власникам боргу України, ймовірно, необхідно буде піти на жертви у дискусії з Урядом щодо реструктуризації боргу", – заявив у вівторок, 19 травня, Міністр фінансів США Джейкоб Лью, назвавши позицію приватних кредиторів "егоїстичною" та "неконструктивною".
Тому, швидше за все, уряд піде до кінця, навіть, якщо доведеться пропустити оплату певних платежів для окремих позичальників.
У зв'язку з цим, навряд чи варто очікувати різкої реакції міжнародних інвесторів чи фінансових ринків. Україна вже давно заявила про бажання отримати від комерційних інвесторів списання частини боргу. Більш того, після прийняття закону, український міжбанк ніяк не відреагував.
