7 жовтня 2013, 21:33

Коли впаде сніжок

Сьогодні читало моє дитя домашнє завдання з природознавства вголос і вичитало з підручника народну прикмету – "якщо журавлі відлетять 28 вересня, то зима буде холодна, а якщо після Покрови (14 жовтня), то теплою". Після чого моє розумне дитя підняло голову і запитало:

"А чого в нас вони відлітають в кінці серпня?"

Я не знала що сказати – хотіла почати лаятись на авторів підручника, які склали його сяк-так (як і більшість того, що зараз є в початковій школі), але жаль мені стало авторів підручників... І згадала я тоді одну книжку, яка лежала в нас з сестрою для покращення настрою – це були народні прикмети. Коли настрій був поганий, ми відкривали її навмання і дуже скоро знаходили смішне – то горіхи там потрібно було збирати в серпні, коли вони вони ще і не думають падати, то капусту шаткувати у вересні, то навпаки – картоплю копати в жовтні. Все це було підкріплено авторитетом автора, що строго дивився з портрету – не сумнівайтесь, дівчата, то все щира правда. І де він набрав тих прикмет, я не знаю. Але явно не подумав, що Україна – велика держава: в Херсоні ростуть кавуни, а в Сарнах – чорниці. І коли в одному селі копають картоплю, то в іншому – збирають соняшники. Ну, це крім помилок, передруків, одруковок і зміни клімату.

Я розумію, що ті, хто складає підручники – люди дуже заклопотані, і, подивившись на строгий портрет, вони щиро вірять, що капусту садять в липні, а качки відлітають в теплі краї в грудні. І що їм робити, якщо крім портретованого автора про ці самі прикмети і не писав ніхто? І не звіриш з іншою книжкою – кому воно треба, те етно, крім так, декількох студенткок? Та і тим цілком вистачить п'єс Лесі Українки, портретованого автора і китайської вишиванки. От і буде моє дитя вчити природознавство і дивуватись...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Активісти, комуністи, комсомольці і Голодомор

Перші з них прийшли в село Комиші нині Сумської області, а тоді – Харківської губернії, 1918 року. Ті, перші, були дикі і жорстокі. Вони сказали, що вони – комуністи, нова власть, і першим ділом змусили церкву заплатити їм за те, що вони її не закриють...

Ветерани Великої Вітчизняної

Я сиділа в архіві СБУ і читала справу. Справа була товста, по одному вбивству комуніста судили шість чоловік. Всі вони на допитах признавались спокійно і щиро, що вступили в УПА, що ходили на збори (збори?) і читали листівки (нащо?) а потім признавались, що вбили "комуніста", прийшли на вечорниці де він випивав, викликали за хату і вбили а труп кинули в річку Устю...

Тернові хустки – на онучі. Про Голодомор

Вона багато любила розказувати про себе. Про те, як батько її шив чоботи, як вона впала з коня, як ходила до школи, як валили в селі церкву і розкопували могли священників, щоб дістати золоті хрести...

Путін не спить

Є така традиція – проводити паралелі. "От в Росії такого-то року було так", ну і в нас теж має бути, як в Росії того року. Ці всі прогнози зазвичай не збуваються, просто потім той, хто писав, тихо не нагадує, що він був говорив...

В Росії зараз відбувається Майдан

Коли я натрапляю на чергову статтю про те, що Росії скоро кінець, уже навіть не серджуся. Це наш інформаційний фон з ранньої весни. "Зелені чоловічки захопили Крим, Росії скоро кінець", "В Донецьку, Луганську і Харкові зворушення, але не бійтесь, бо Росії скоро кінець"...

Що сьогодні святкуємо?

Не треба святкувати – кажуть деякі, це просто день пам'яті, могло б усе закінчитись абсолютно не так, було страшно, дуже страшно. І досі нічого не закінчилось – додають інші...