Вперед на президентські вибори! або біг по замкненому колу
У неділю країна пройшла точку біфуркації.
Хоча, окремі поінформовані депутати сьогодні і "божаться", що про перші сигнали "сповзання" Віктора Януковича з переговорної тематики їм стало відомо ще в п'ятницю вранці.
Об'єднання Партії регіонів та БЮТ у мегакоаліцію зірвалося. Зірвалося, насамперед, через недовіру провідних політичних гравців один до одного. Непростий історичний досвід, особисті амбіції та взаємні образи залишаються головними чинниками, що визначають політичну конфігурацію в країні.
Кожна з політичних сил вийшла з переговорів по створенню мегакоаліції на різні вихідні позиції.
Віктор Янукович, напевно, не дуже багато втратив серед своїх прихильників внаслідок проведення цих переговорів. Він стартує на президентських виборах з більшим, ніж його основна конкурентка, рейтингом, який коливається в межах 24%.
Стартує, до речі з позиції лідера опозиції, що само по собі вже надає певний політтехнологічний бонус. Його завдання критикувати і розказувати, що без нього Україна точно загине.
Тим більше, що інформаційна активність Партії регіонів останнім часом суттєво підвищилася. Загалом склалося таке враження, що це ледве не перша інформаційна кампанія, яку програла БЮТ і виграла Партія регіонів.
Та й останній виступ Віктора Федоровича досить точно розставив електоральні акценти. З одного боку, він позиціонував себе прихильником об'єднання і консолідації, з другого – розповів, що всенародні вибори президента для нього понад усе.
Однак, без втрат вийти з такого масштабного процесу і йому не вдалося. Без сумніву, частина регіоналів, яка була допущена до проведення переговорів, щиро вірила в їх успіх і відповідно транслювала це відчуття Юлії Тимошенко. Напевно, цим політикам, які давно відбулися як особистості, зараз не дуже приємно усвідомлювати, що їх банально використали "втемну" у більш масштабній політичній грі.
Напевно, головним уроком для Юлії Тимошенко після всіх цих подій буде урок прозорості. Нажаль, протягом усього переговорного процесу ми не почули від лідерки БЮТ ані пояснень, що відбувається, ані її оцінок тих, чи інших конституційних нововведень.
В неділю прем'єр намагалася відіграти ситуацію. Однак, попри її заяви про неприпустимість продовження терміну повноважень парламенту та перенесення виборів глави держави у стіни Верховної Ради, в інформаційному просторі вже склалася усталена думка, що саме БЮТ пропонував ці новації. Як говорять, після бійки кулаками не машуть.
Юлія Тимошенко діючий прем'єр, а отже відповідає за економічну ситуацію в країні, яка потерпає від хвиль світової економічної кризи. ЇЇ рейтинг відстає від рейтингу Віктора Януковича, а на п'яти їй наступає Арсеній Яценюк, рейтинг якого, однак останнім часом, стабілізувався на рівні 10-12%.
Але ми знаємо як надзусилля та харизма Юлії Тимошенко часто приводили до приголомшливого, неочікуваного для опонентів фінішного ривка. Згадаймо лише 2006 та і 2007 роки.
Так що боротьба за президентське крісло буде запеклою. Сьогодні ціна виборів навіть не в можливій перемозі, а в можливому програшу, що і для Юлії Тимошенко, і для Віктора Януковича може мати фатальні наслідки.
Що буде відбуватися найближчим часом? Без сумніву, буде встановлено дату наступних президентських виборів.
Як один з екстремальних сценаріїв розвитку подій, слід розглядати і можливість оприлюднення заяви діючого президента про свою відставку. Головна мета такого імовірного політичного кроку – підіграти Віктору Януковичу та не втрачаючи темпу, на хвилі існуючого незадоволення останніми діями БЮТ, провести у 90-денний термін президентські вибори.
В менш екстремальному варіанті дата проведення буде призначена на 17 січня 2010 року. Ризикну спрогнозувати, що у такому випадку, інавгурація нового президента вібудеться не раніше березня наступного року. І це, якщо не буде судових позовів щодо того, хто програв, а хто виграв ці вибори.
Подальший перебіг політичних подій передбачити не дуже важко. Майбутній президент, незалежно від його прізвища, захоче створити або пропрезидентську більшість в парламенті, або розпустити парламент для переформатування його під себе.
Якщо все ж таки відбудуться позачергові вибори парламенту, то десь до осені 2010 року в Україні буде одночасно новий парламент та новий президент, які стикнуться з тими же проблемами: недосконалою Конституцією та економічною кризою.
І все піде по замкненому колу.
