Урок макроекономіки для Азарова
Нинішня влада не лише блокує євро інтеграцію, а й продовжує дивувати своїми економічними "перлами". Вчора Микола Азаров на засіданні Кабміну знову продемонстрував свій професіоналізм та дав такі "реальні" доручення міністрам, що, напевне їм реальніше організувати політ на Марс до кінця року. Прем'єр заявив про необхідність зниження тиску на бізнес і ліквідацію податкових переплат і одночасно зажадав від славнозвісного Мінсдоху реального наповнення бюджету, відповідно до запланованих показників.
Це вже повний апофегей. Хіба не зрозуміло, що в умовах стагнуючої економіки виконати дуті показники наповнення бюджету нереально? Хіба хтось інший, ніж Микола Азаров підписував бюджет із заздалегідь нереальними макропоказниками?
Безумовно, орли Мінсдоху можуть витиснути з бізнесу скільки завгодно грошей для Миколи Яновича. А якщо не зможуть – так він порадить, як це зробити: благо досвід у нього є. Напевне, Микола Азаров ще не забув як сам керував податковою. Докерувався до того, що з'явився термін "азаровщина".
Отже, вимоги щодо наповнення бюджету є ні чим іншим, аніж прямою вказівкою "пресувати" бізнес, який сам Микола Янович тут же просить "носити на руках". Якщо "пресувати" і "носити на руках" у розумінні Прем'єр-міністра це одне і те ж – тоді все ок.
Але Миколі Яновичу краще ніж нам відомо, що бюджет країни будується на так званих макроекономічних показниках, головним з яких є прогноз зростання/падіння ВВП. До останнього державного бюджету за наполяганням Миколи Азарова були закладені показники його зростання, попри озвучені експертами та міжнародними фінансовими організаціями ризики для української економіки.
Про те, що з прогнозуванням у нас, скажу м'яко, не так вже добре – якось вже писав. Але після вчорашнього засідання Кабміну вирішив перевірити і трохи покопатися в офіційних документах, щоб на цифрах довести – проблеми з виконанням бюджету пов'язані, в першу чергу, з низькою якістю розуміння економічних процесів у Кабміні. І відвертою слабкістю його керівників як економістів.
Таблиця. Виконання основних макроекономічних показників у 2010-2013 роках (в мільйонах гривень)
У Таблиці використані цифри та дані Законів України про державний бюджет на відповідний календарний рік, дані Рахункової палати. Окремі цифри у Законах про бюджет та дані Рахункової палати за кожен конкретний рік відрізняються. У цих випадках наводяться дані Рахункової палати, отримані за підсумком бюджетного року.
Підсумки виконання бюджету в 2013 році засновані на даних за півроку, при математичному розподілі планових показників на два. Говорячи про "бюджет", йдеться про зведений державний бюджет. У графах "надходження від податків" включені так само митні збори і мита. Крім того, там же відмінусовані суми зворотного ПДВ при експорті товарів. Оцінка надходжень до бюджету від податків і зборів в 2013 році не проводиться, як некоректна. Оцінка реального дефіциту бюджету 2013 року може бути проведена лише по закінченню року.
Із наведеної Таблиці можна зробити декілька висновків.
По-перше, за аналізовані чотири роки закладений у бюджеті показник ВВП чотири рази виявився іншим, ніж його реальне значення.
Таким чином вітчизняне планування показників ВВП більше нагадує потрапляння пальцем в небо.
По-друге, за чотири роки лише одного разу, у 2011 році, фактичні доходи бюджету перевищили заплановані. У всі інші роки вони виявилися значно нижче плану. "Хотілки" творців бюджету на 10% не співпадали з фактичним надходженням до бюджету.
Що це в рамках країни? Наприклад, або багатомільярдний дефіцит Пенсійного фонду, або навпаки можливість підвищення пенсій.
По-третє, з 2010 по 2012 роки фактичні надходження до бюджету за рахунок податків і зборів зросли майже на 50%. При мінімальному зростанні економіки. Що не може не говорити про ефективність роботи з виведення економіки з тіні.
У той же час постійне невиконання планів, які ставляться перед Міністерством податків і зборів, також більш ніж показово. Якщо Мінсдох почне працювати за цими "планами", які підписав Азаров, бізнес в країні помре остаточно і безповоротно.
По-четверте, жодного разу видатки з бюджету не виконувалися на 100 %. Тому виникає закономірне питання: а, вибачте, навіщо нам взагалі цей бюджет? Навіщо стільки шуму, розборок у Верховній Раді, лобістської діяльності депутатів. Якщо абсолютно очевидно, що бюджету цього на всіх не вистачить і уряд буде розподіляти його в ручному режимі.
Якщо Микола Янович цього не розуміє – це дуже дивно.
Що ж до Міністерства доходів і зборів, то його потрібно не зобов'язувати збирати більше грошей до бюджету – а розформувати, повернувши два відомства – податкове та митне. Якщо влада хоче носити бізнес на руках – потрібно позбавити цього мегамонстра, робота якого неефективна і веде до збільшення фіскального тиску на бізнес.
Хоча, заради справедливості треба сказати: загалом Уряд Микола Азарова працює абсолютно непрофесійно та неефективно.
