Для мене, як міністра спорту і громадянина України, перехід кримських спортсменів до Росії – є неприйнятним
Нещодавно Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій, за згодою Федерації легкої атлетики України (ФЛАУ), дозволила виступати за збірну Росії окремим кримським легкоатлетам, які прийняли російське громадянство. При цьому українська федерація отримала 170 тис. доларів компенсації. Ці події набули певного резонансу у ЗМІ. Багато хто цікавиться моєю позицією з цього приводу, як міністра спорту України. Вона полягає в наступному.
По-перше. Навесні 2014 р. мої попередники робили все можливе, щоб спортсмени з Криму виїхали до материкової України та змогли продовжувати займатися спортом. Частина кримських спортсменів погодилася виїхати. Вони продовжують успішно виступати під жовто-блакитним прапором. Наприклад, плавець Андрій Говоров, який народився в Севастополі, кримський стрілець Іван Рибовалов, який перебрався у Кривий Ріг та інші.
Частина кримських спортсменів, нажаль, не погодилися, прийнявши російське громадянство. Хтось зробив це за власним бажанням. Хтось з інших причин. Це, зокрема, легкоатлети Віра Ребрик, Рустем Дремджі, Олексій Сокірський, Валерія Мара, Руслан Перестюк, Євген Семененко та Альона Бєлякова.
По-друге. Міністерство молоді та спорту України і особисто міністр не були учасниками процесу переходу цих спортсменів із юрисдикції однієї національної федерації до іншої. Згідно міжнародного спортивного права, це питання вирішується виключно між трьома недержавними інституціями. А саме Міжнародною асоціацією легкоатлетичних федерацій та її членами: Федерацією легкої атлетики України і Всеросійською федерацією легкої атлетики.
По-третє. Як правило, у разі зміни громадянства та переходу спортсменів до іншої збірної – встановлюється трьохрічний карантин на участь у змаганнях. Але міжнародна федерація може скоротити цей термін за домовленістю сторін. При цьому, право спортсмена, як людини, на вільне пересування та зміну громадянства – є пріоритетним.
По-четверте. Про відповідне рішення Міжнародної асоціації за згодою ФЛАУ, я особисто, як міністр, був повідомлений постфактум. Як мене проінформували у федерації, питання стояло наступним чином. Або кримські легкоатлети, які прийняли російське громадянство, все-рівно виступатимуть за збірну Росії. При цьому українська сторона нічого не отримає взамін. Або Федерація легкої атлетики України отримає, принаймні, компенсацію у розмірі 170 тис. доларів.
У ФЛАУ запевняють, що ці гроші витратять на підготовку українських легкоатлетів до наступних Олімпійських ігор. Ще 20% від цієї суми, за їх словами, піде на підтримку новоствореної Федерації легкої атлетики АР Крим. Вона опікується легкоатлетами, які зберегли українське громадянство.
По-п'яте. У Міністерства молоді та спорту відсутні легальні важелі впливу на цей процес. Будь-яке втручання держави у внутрішні справи Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій та її членів одразу призвело б до жорстких санкцій.
Нагадаю, що у 2012 р. за спроби державного втручання у діяльність місцевого олімпійського комітету була покарана Індія. Усіх її спортсменів позбавили права на участь в Олімпійських та Паралімпійських іграх. Офіційним делегаціям Індії також заборонили брати участь в будь-яких заходах під егідою МОК.
У 2008 р. міністр спорту Польщі самовільно відправив у відставку керівництво Польської футбольної асоціації. Але правила УЄФА та ФІФА забороняють будь-яке державне втручання в діяльність національних федерацій. Як наслідок, ФІФА призупинила членство Польщі, погрожувала відсторонити польську збірну від участі у відбіркових матчах Чемпіонату світу 2010 р. В УЄФА взагалі пригрозили відібрати у Польщі право приймати Євро-2012. У підсумку польській владі довелося відступити та піти на мирову.
У 2010 р. ФІФА з тієї ж причини дискваліфікувала збірну команду Нігерії по футболу. Міністр спорту Нігерії неправомірно звільнив главу місцевої футбольної федерації і призначив на цю посаду представника влади. В 2013 р., через тиск державних органів на главу Футбольної асоціації Камеруну, ФІФА також тимчасово дискваліфікувала збірну команду цієї країни. І таких прикладів багато.
І останнє. Скажу відверто і чітко. З патріотичних та морально-етичних переконань для мене, як міністра і громадянина, перехід окремих кримських легкоатлетів та будь-яких інших українських спортсменів до РФ є неприйнятним. Вважаю зрадою подібні вчинки під час російської збройної агресії проти нашої держави. Не раз казав про це публічно. Стосовно ж рішення ФЛАУ, то для мене особисто воно не є безспірним. Це рішення суперечливе з політичної точки зору. На місці Федерації легкої атлетики України, я би зайняв іншу позицію.
Оскільки ці події набули суспільно-політичного резонансу, я доручив провести службове розслідування стосовно першого заступника міністра Ігоря Гоцула, який також є президентом ФЛАУ. Матеріали перевірки будуть направлені до Генеральної прокуратури України. Там мають дати правову оцінку таким рішенням.
Також пролунали звинувачення про те, що нібито з мого дозволу "Росії були продані кримські спортсмени" і я за це отримав якісь кошти. Тому, прошу Генеральну прокуратуру України здійснити відповідну перевірку і щодо мене особисто. Мені приховувати і боятися нічого.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
